Коли космічна гамма-обсерваторія Fermi вийшла на низьку навколоземну орбіту, астрономи побачили цілий Всесвіт високоенергетичного випромінювання. І одним з найцікавіших відкриттів обсерваторії стали «бульбашки Фермі» – гігантські симетричні сфери, що простягаються над і під галактичною площиною на відстані 25 тис. світлових років з кожного боку від центру Чумацького Шляху і світяться в гамма-випромінюванні.
У 2020 році рентгенівський телескоп eROSITA виявив ще один сюрприз – бульбашки ще більшого розміру, які простягаються на 45 тис. світлових років по обидва боки від галактичної площини, але випромінюють слабкіші рентгенівські промені. Тоді вчені дійшли висновку, що обидва набори сфер, ймовірно, є результатом якогось сплеску або сплесків з галактичного центру і надмасивної чорної діри в ньому.
Тепер японський фізик Ютака Фудзіта запропонував пояснення, яке одним махом пояснює обидва набори бульбашок. Рентгенівське випромінювання, як він виявив, є продуктом потужного швидкого вітру, який врізається в розріджений газ, що заповнює міжзоряний простір, і створює ударну хвилю, яка відбивається назад через плазму, викликаючи її енергійне світіння.
Надмасивна чорна діра у серці Чумацького Шляху – Стрілець А (Sagittarius A) – класифікується як «спокійна», але так було не завжди, й активна чорна діра була здатна впливати на простір навколо себе. Коли речовина падає до чорної діри, вона нагрівається і спалахує світлом. Частина відводиться вздовж ліній магнітного поля за межами чорної діри, які прискорюють частинки до швидкості, близької до швидкості світла. Вони вилітають у вигляді потужних струменів іонізованої плазми з полюсів чорної діри. Крім того, існують космічні вітри – потоки заряджених частинок, які підхоплюються речовиною, що обертається навколо чорної діри, а потім вириваються в космос.
Хоча зараз Стрілець А виглядає спокійно, не обов’язково так було завжди. І бульбашки Фермі якраз можуть бути реліквіями минулої активності. Це дослідження ґрунтується на даних рентгенівського супутника Suzaku, яким спільно керували NASA та JAXA (Japanese Space Agency). Науковець взяв спостереження Suzaku за рентгенівськими структурами, пов’язаними з бульбашками, і провів чисельне моделювання, щоб спробувати відтворити їх на основі процесів підживлення чорних дір.
«Порівнюючи результати чисельного моделювання зі спостереженнями, ми вказуємо, що бульбашки були створені швидким вітром з галактичного центру, оскільки він генерує сильний зворотний удар і відтворює спостережуваний там температурний пік», – говориться в роботі.
Найімовірнішим сценарієм, на його думку, є вітер чорної діри. Коли він поширюється назовні, заряджені частинки стикаються з міжзоряним середовищем, створюючи ударну хвилю, яка відскакує назад у бульбашку. Ці зворотні ударні хвилі нагрівають матеріал всередині бульбашок, змушуючи його світитися. Чисельне моделювання, розроблене японським фізиком, точно відтворило температурний профіль рентгенівської структури.
Він також досліджував можливість одноразового вибухового виверження з галактичного центру і не зміг відтворити бульбашки Фермі. Це говорить про те, що найвірогіднішим прабатьком загадкових структур був повільний, постійний вітер з галактичного центру. Причому потужність вітру можна приписати тільки Стрільцю А, а не зореутворенню.
Ви можете допомогти Україні боротися з російськими окупантами. Найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Читайте також: