Розуміння внутрішньої будови планети є ключем до розуміння її геології та клімату. Однак внутрішня будова нашої сусідки Венери досі залишається загадкою. Хмара сірчаної кислоти та палючі температури поверхні не сприяють дослідженням. Але науковці NASA та Національної лабораторії Сандія вважають, що у них є рішення – використовувати сейсмометри, підвішені на повітряних кулях.
Ця ідея насправді існує вже давно, але вона може здатися нелогічною – хіба сейсмометри не повинні бути розташованими на поверхні, щоб щось виявити? Типові, власне, так і роблять. Однак зараз вчені досліджують інший тип сейсмометрів – інфразвуковий. Такі пристрої відстежують інфразвукові хвилі тиску, створені сейсмічною активністю, що передаються через середовище, відмінне від поверхні. Наприклад, через атмосферу.
Венера має достатньо атмосфери, тому здається ідеальним місцем для використання цієї технології. Її вистачить на те, щоб розмістити кілька сенсорів, які збирають інфразвукові дані, і для цієї мети чудово підійде повітряна куля. Це вирішує одну з найскладніших проблем дослідження Венери – розробку матеріалів, здатних вижити на її поверхні.
NASA витратило мільйони доларів на розробку радіаційно стійких сенсорів, які можуть витримати надзвичайний тиск і температуру на поверхні. Але навіть вони є відносно простими, тому сенсор, що утримується в повітрі за розумної температури та тиску, не потребував би додаткових зусиль з розробки для цього конкретного випадку використання.
Виникає очевидне питання – як сигнал буде надходити від землі до сенсорів, що плавають в атмосфері? Землетруси (чи в цьому випадку краще казати “венеротруси”) спричиняють оглушливі звуки, які потім передаються крізь атмосферу на низьких частотах. Чутливі мікрофони, подібні до тих, що знаходяться на повітряній кулі, могли б зчитувати ці сигнали.
Такий експеримент нещодавно був проведений на Землі, де інфразвуковий мікрофон зміг вловити сигнали від двох землетрусів магнітудою 7,3 і 7,5, попри те, що знаходився у стратосфері на відстані 3 тис. км від епіцентру землетрусів. Використовуючи цей експеримент як шаблон, дослідники можуть розробити подібну систему для використання на Венері, з відповідними модифікаціями, необхідними для середовища цієї планети.
Венера стає все цікавішим варіантом для дослідження, але перед науковцями все ще постає багато викликів. Наприклад, ми поки що не можемо успішно запустити на Венеру повітряну кулю, тим паче кулю з чутливими сейсмометрами на ній. Крім того, у випадку експерименту на Землі у науковців було альтернативне джерело даних, тобто дослідники знали з інших джерел, що на момент отримання сигналу стався землетрус.
Оскільки на Венері немає інших сенсорів, здатних забезпечити таку перевірку, дослідникам, ймовірно, доведеться припускати, що спричинило ту чи іншу закономірність у даних. Крім того, землетруси з магнітудою понад 7 балів вважаються великими на Землі, і неясно, чи можуть сейсмометри вловити землетруси з меншою магнітудою.
Венера може мати такий самий діапазон результатів сейсмічної активності. Або вона може бути ще активнішою та створювати землетруси з меншою магнітудою, що робить виявлення менш потужних землетрусів дуже важливим. Так, команда NASA вже зафіксувала афтершоки магнітудою до 4,2 бала, проте аеростат знаходився до них набагато ближче.
В найближчому майбутньому науковці планують майже десяток різних місій на Венеру, але в ці плани не входять повітряні кулі з сейсмометрами. Принаймні, поки що.
Читайте також: