Космічний телескоп NASA ESA Габбл відкрив мрійливий зоряний пейзаж Чумацького Шляху, пропонуючи зазирнути у галасливу зоряну дитячу, що кишить яскравими кольорами та космічною активністю. Знімок тижня від Габбла відкриває пишність IRAS 16562-3959, сусідньої зореутворюючої області, розташованої в сузір’ї Скорпіона, приблизно за 5900 світлових років від Землі.
Освітлений сяйвом новонароджених зірок, цей космічний шедевр є свідченням складного танцю світла і матерії в нашому галактичному сусідстві. Зображення було зроблено за допомогою ширококутної камери Габбла 3 (WFC 3). Багатство кольорів на зображенні стало можливим завдяки використанню чотирьох різних фільтрів, кожен з яких призначений для вловлювання певних довжин хвиль світла. Ці фільтри, ретельно відібрані астрономами, дозволяють створювати яскраві та детальні зображення, які розкривають приховані таємниці космосу.
В ЄКА зазначили, що хоча необроблені телескопічні спостереження виглядають монохромними, кваліфіковані художники і фахівці з обробки зображень використовують свій досвід, щоб наповнити ці зображення яскравими відтінками, які відображають нюанси небесного ландшафту. У випадку IRAS 16562-3959, де дані переважно знаходяться в інфрачервоному спектрі, художники застосовують творчу інтерпретацію, щоб відобразити невидимі довжини хвиль.
Присвоюючи сині кольори коротшим хвилям, а червоні – довшим, художники отримують приголомшливе зображення. Ці кольори технічно є “фальшивими”, оскільки камери не зафіксували їх, але вони засновані на реальності, повідомляє Peta Pixel. В центрі зображення лежить IRAS 16562-3959 – жвава область, де народжуються нові зірки. Прихована в плащі з пилу і газу, велика зірка, що приблизно в 30 разів перевищує масу нашого Сонця, також ще формується.
Попри те, що пил блокує більшу частину ближнього інфрачервоного спектра, центральна область демонструє чіткі ознаки зореутворення, освітлена м’яким сяйвом зірок, що народжуються. За даними NASA, потужний струмінь, що походить від масивної протозірки, прорізав довколишні пилові хмари, залишивши по собі видимий слід, який свідчить про активні процеси, що відбуваються в цьому регіоні. Сама туманність – це небесне полотно, прикрашене шарами кольорового газу і пилу, що клубочаться і розносяться по космічному ландшафту.
Поцяткована блиском зірок на передньому плані, туманність випромінює неземну красу, пронизану дифракційними шипами, які додають сцені космічної елегантності.
Читайте також: