Коли в неділю, 30 липня, місія NASA Juno (Юнона) пролетить повз вогняний супутник Юпітера Іо, це буде його найближче зближення – на відстань 22 000 км. Очікується, що дані, зібрані італійським апаратом JIRAM (Jovian InfraRed Auroral Mapper) та іншими науковими інструментами, нададуть багато інформації про сотні вулканів, що вивергаються, виливаючи розплавлену лаву і сірчасті гази по всьому охопленому вулканами супутнику.
“Хоча JIRAM був розроблений для вивчення полярного сяйва Юпітера, його здатність виявляти джерела тепла виявляється незамінною в нашому полюванні на діючі вулкани на Іо”, – сказав головний дослідник Juno Скотт Болтон з Південно-Західного науково-дослідного інституту в Сан-Антоніо. “З кожним прольотом JIRAM та інші інструменти на борту Juno поповнюють нашу бібліотеку даних про супутникя, дозволяючи нам не тільки краще розрізняти особливості поверхні, але й розуміти, як вони змінюються з часом”.
Запущений у 2011 році, цей космічний апарат, що працює на сонячних батареях, вивчає систему Юпітера з 2016 року і 31 липня розпочне третій рік своєї тривалої місії.
Трохи більша за земний Місяць, Іо – це світ у постійних муках. Мало того, що найбільша планета Сонячної системи постійно гравітаційно притягує до себе Іо, так ще й його галілеєві брати і сестри – Європа та найбільший супутник Сонячної системи, Ганімед. В результаті Іо постійно розтягується і стискається, що пов’язано з утворенням лави, яка вивергається з його численних вулканів.
Під час останнього прольоту Juno повз Іо, який відбувся 16 травня, камера JunoCam зробила знімок з висоти 35 600 км, на якому видно пляму в регіоні Волунда, поблизу екватора супутника. Такі плями є важливим сигналом для планетологів.
“Коли я порівняв його зі знімками у видимому світлі, зробленими на тій самій ділянці під час прольотів Galileo і New Horizons (у 1999 і 2007 роках), я був схвильований, побачивши зміни у Волунді, де поле лавового потоку розширилося на захід, а інший вулкан на північ від Волунда мав свіжі лавові потоки, що оточували його”, – сказав Джейсон Перрі з Операційного центру HiRISE при Університеті Арізони в Тусоні. “Іо відомий своєю надзвичайною вулканічною активністю, але через 16 років так приємно знову побачити ці зміни зблизька”.
Під час того ж прольоту 16 травня JIRAM знайшов власну “гарячу точку”. Створений Італійським космічним агентством, Agenzia Spaziale Italiana, інфрачервоний тепловізор зміг зафіксувати 202-кілометрову западину Локі Патера, найбільшу на Іо. Дані JIRAM з роздільною здатністю менше як 10 км на піксель показують, що це може бути діючий вулкан. Команда сподівається на новий погляд під час наступного прольоту.
“Дані показують, що лава може виходити на поверхню в північно-західній частині і створювати лавові озера на півдні і сході”, – сказав Алессандро Мура, співдослідник з Національного інституту астрофізики в Римі. “Будь-який вулканолог скаже вам, що важливо визначити, чи має лавове озеро стабільне джерело матеріалу з підземної камери. Ці дані, а також ті, які ми збираємо під час майбутніх прольотів, матимуть вирішальне значення для розуміння типу вулканізму, який відбувається на Іо”.
Читайте також:
View Comments
Автору: Перед написанням такої статті вивчіть, будь-ласка, основи астрономії. Місяць являється природним супутником Землі і є єдиним у всьому Всесвіті. У всіх інших планет супутники мають власні імена, які аж ніяк не мають відношення до Місяця, супутника Землі.
Ваша правда, дякую, поправила :)