Під час свого 57-го прольоту повз Юпітер космічний апарат NASA Juno наблизився до супутника планети Іо ближче, ніж будь-яка інша місія за останні два десятиліття.
Пройшовши на відстані близько 1500 км від Іо, найбільш вулканічно активного тіла в Сонячній системі, Juno зміг зробити приголомшливо детальні знімки супутника. Єдиний раз, коли космічний апарат наближався до Іо, був у 2001 році – тоді космічний апарат NASA Galileo пройшов на висоті 181 км над південним полюсом Іо.
Зонд Juno, який був запущений 5 серпня 2011 року і досяг Юпітера та його системи супутників 4 липня 2016 року після подорожі довжиною 2,8 млрд км, зробив шість знімків Іо. Деякі з них чорно-білі, інші – кольорові. Однак метою близького прольоту було не лише зробити фото, але й зібрати важливі дані про Іо та його вулканізм.
“Поєднуючи дані цього прольоту з нашими попередніми спостереженнями, команда Juno вивчає, як змінюються вулкани Іо, – говорять науковці. – Ми досліджуємо, як часто вони вивергаються, наскільки вони яскраві і гарячі, як змінюється форма лавового потоку і як активність Іо пов’язана з потоком заряджених частинок в магнітосфері Юпітера”. NASA поділилося деякими неймовірними зображеннями Іо у Twitter.
Статус найбільш вулканічного тіла Сонячної системи Іо отримав завдяки величезній силі тяжіння Юпітера, наймасивнішої планети Сонячної системи, а також гравітаційному впливу інших великих супутників Юпітера – Європи, Ганімеда і Каллісто. Разом супутники Юпітера і сам Юпітер притягують і відштовхують Іо, створюючи приливні сили. Ці приливні сили настільки величезні, що можуть змусити поверхню Іо прогинатися настільки інтенсивно, що вона може підійматися та опускатися на висоту до 100 м. В результаті поверхня Іо, тіла розміром приблизно з Місяць, вкрита сотнями діючих вулканів, які вивергають лаву на висоту десятків кілометрів.
Деякі з цих частинок вириваються з тонкої атмосфери супутника і потрапляють у пастку магнітних полів Юпітера. І це лише один зі способів, як вулканізм Іо може впливати на всю систему Юпітера, ілюструючи, чому дані, які збирає космічний апарат Juno, є такими цінними для планетологів.
Насправді це не останній раз, коли Juno наблизиться до Іо, але ці прольоти ставатимуть все більш і більш віддаленими, починаючи з прольоту на відстані близько 11 тис. км від Іо і закінчуючи останнім прольотом на відстані близько 100 тис. км. Після остаточного зближення з Іо Juno досягне кінця своєї подовженої місії (основна місія завершилася в липні 2021 року) у вересні 2025 року. Космічний апарат увійде в атмосферу Юпітера, завершивши своє 9-річне дослідження газового гіганта та його супутників.
Читайте також:
Leave a Reply