Вчені з проекту SWIM опублікували детальну карту ресурсів похованого льоду в північній півкулі Марса. На ній вперше позначені площі поширення водяного льоду в середніх широтах, де в майбутньому планують розмістити марсіанську базу для постійного проживання людей.
Проект SWIM (Subsurface Water Ice Mapping) має на меті скласти карти потенційних похованих крижаних відкладень для полегшення вибору місць висадки на Марс. Лід – це критично важливий ресурс, який необхідний для багатьох аспектів функціонування марсіанської бази – як джерело води для людей і рослин, вирощуваних для харчування, для виробництва побутового метанового палива і повітря для дихання. Але найголовніше – з водного льоду можна отримувати паливо для зворотньої подорожі на Землю.
«Взяти з собою все паливо, необхідне для польоту до Марса і назад, в принципі неможливо. Тому практично кожен проект марсіанської місії розглядає використання місцевих ресурсів в якості палива», – сказано в прес-релізі Планетологічного інституту США слова провідного автора статті Гарета Моргана.
Вчені об’єднали у своєму дослідженні набори даних, отриманих з декількох космічних апаратів NASA – Mars Reconnaissance Orbiter, Mars Odyssey і Mars Global Surveyor, і обробили їх за єдиним, спеціально розробленим для цього проекту алгоритму. Новий метод дозволив в кількісних показниках оцінити ймовірність утворення схованого льоду для різних районів на поверхні Марса.
Найбільший інтерес для дослідників представляли середні широти північної півкулі, де можуть бути присутні два головні чинники, необхідні для розгортання постійної бази – достатня кількість сонячного світла і значні ресурси водяного льоду.
«Марс – крижана планета, і це хороша новина. Завдання полягає в тому, щоб знайти лід на широті, що підходить для місця висадки людини, – пояснює Морган. – Попередні дослідження показали, що лід, похований на глибині до трьох метрів під поверхнею, повинен бути стабільним на широтах вище 50 градусів в кожній півкулі, але ці регіони більш холодні і схильні до довгих сезонів тривалої ночі. У нижчих широтах тепліше, тут прийнятна тривалість ночі і багато сонячної радіації для вироблення електроенергії».
Складена вченими карта щільності льоду показує, що в північній півкулі є області, де зона сучасної стабільності льоду в середніх широтах досить широка. Виявлений лід залягає на глибині від декількох сантиметрів до приблизно одного кілометра.
Теж цікаво:
Автори використовували дані п’яти незалежних методів дистанційного зондування: нейтронної спектроскопії, термічного аналізу, радіолокаційного аналізу поверхні, радіолокаційного аналізу діелектричних властивостей підповерхневого складу і геоморфологічного картування перигляціальних структур. Правильність своєї методології автори звіряли з місцями свіжих крижаних оголень, недавно виявлених космічним апаратом Mars Reconnaissance Orbiter.
«При аналізі кожного з цих п’яти наборів даних ми намагалися виділити властивості геологічного середовища, які надають непрямі дані про наявність чи відсутність льоду, – зазначає Морган. – Наприклад, ми використовуємо набори теплових даних для пошуку регіонів з високою підповерхневою тепловою інерцією, сумісної з льодом, в той час, як радіолокаційний аналіз поверхні застосовувався для відстеження наявності лідоподібних матеріалів з низькою щільністю».
Дослідники відзначають, що проект SWIM не ставить собі за мету вибір конкретної ділянки для розгортання бази на Марсі, а тільки намічає найбільш підходящі для цього області.
Читайте також:
Leave a Reply