Нові спостереження космічного апарату NASA New Horizons натякають на те, що пояс Койпера, величезна область Сонячної системи за орбітою Нептуна, може простягатися набагато далі, ніж думали вчені.
Пролітаючи крізь зовнішні краї поясу Койпера, що знаходиться майже в 60 разів далі від Сонця, ніж Земля, спеціальний прилад New Horizons виявив вищі, ніж очікувалося, рівні пилу. Отримані дані суперечать науковим моделям, які передбачають, що кількість об’єктів поясу Койпера і щільність пилу повинні почати зменшуватися на відстані 1 млрд км, і сприяють зростанню кількості доказів того, що зовнішній край головного поясу Койпера може простягатися на мільярди кілометрів далі, ніж передбачається за нинішніми оцінками. Інша теорія полягає в тому, що може існувати другий пояс, окрім того, який ми вже знаємо.
“New Horizons робить перші прямі вимірювання міжпланетного пилу далеко за межами Нептуна і Плутона, тож кожне спостереження може призвести до відкриття, – говорять вчені. – Ідея про те, що ми могли виявити розширений пояс Койпера – з абсолютно новою популяцією об’єктів, що зіштовхуються і виробляють більше пилу – пропонує ще один ключ до розгадки таємниць найвіддаленіших регіонів Сонячної системи”.
Прилад New Horizons виявляв мікроскопічні пилинки, утворені в результаті зіткнень між астероїдами, кометами та об’єктами поясу Койпера протягом 18-річної подорожі New Horizons довжиною в 5 млрд миль через нашу Сонячну систему. Місія після запуску у 2006 році включала історичні прольоти повз Плутон у 2015 році та прольоти повз транснептуновий об’єкт Аррокот у 2019 році. Це перший науковий інструмент планетарної місії NASA, спроєктований, побудований і “керований” студентами, і він підраховує і вимірює розміри частинок пилу, надаючи інформацію про швидкість зіткнення таких тіл у зовнішній Сонячній системі.
Останні дивовижні результати були зібрані протягом трьох років, коли New Horizons пролетів на відстані від 45 до 55 астрономічних одиниць (а.о.) від Сонця. Одна а.о. дорівнює відстані між Землею і Сонцем (майже 150 млн км). Дані з’явилися після того, як вчені New Horizons, використовуючи обсерваторії на кшталт японського телескопа Субару, також відкрили низку об’єктів далеко за межами традиційного зовнішнього краю поясу Койпера. Вважалося, що цей зовнішній край (де густина об’єктів починає зменшуватися) знаходиться на відстані близько 50 а.о., але нові дані свідчать про те, що пояс може простягатися до 80 а.о. і далі.
Спостереження продовжуються, і вчені шукають інші можливі причини високих показників пилу. Однією з них, можливо, менш імовірною, є радіаційний тиск та інші фактори, що виштовхують пил, створений у внутрішньому поясі Койпера, за межі 50 а.о. “Нові наукові результати New Horizons можуть стати першим випадком, коли космічний апарат виявив нову популяцію тіл у нашій Сонячній системі”, – сказав головний дослідник New Horizons Алан Стерн.
Очікується, що під час другої розширеної місії New Horizons матиме достатньо пального і потужності, щоб працювати до 2040-х років на відстанях понад 100 а.о. від Сонця. За словами науковців, на такій відстані прилад потенційно може навіть зафіксувати перехід космічного апарату в область, де міжзоряні частинки домінують над пиловим середовищем.
Читайте також: