На початку року космічний апарат NASA OSIRIS-APEX здійснив найближче в історії проходження повз Сонце. Вчені не були впевнені на 100%, що зонд та його компоненти залишаться неушкодженими, адже він пройшов на відстані, що на 25 млн миль ближче до Сонця, ніж було розраховано. Проте, на щастя, проліт виявився вдалим.
Команда місії підтвердила, що космічний апарат справді пройшов випробування неушкодженим, завантаживши збережені телеметричні дані. Команда також протестувала інструменти OSIRIS-APEX, коли космічний апарат опинився на достатній відстані від Сонця, щоб повернутися до нормальної роботи. З грудня 2023 року по березень OSIRIS-APEX був неактивний, і команда місії могла отримати лише обмежену кількість телеметричних даних.
Космічний апарат залишився в робочому стані завдяки винахідливості інженерів. Вони розмістили OSIRIS-APEX у фіксованій орієнтації до Сонця і змінили положення однієї з двох сонячних батарей, щоб затінити найбільш чутливі компоненти космічного апарату під час проходження.
Космічний апарат перебуває на еліптичній орбіті навколо Сонця, яка приблизно кожні дев’ять місяців виводить його в найближчу до Сонця точку, що називається перигелієм. Щоб вийти на траєкторію, яка дозволить йому зустрітися з астероїдом Апофіс у 2029 році, траєкторія космічного апарату включає кілька перигеліїв, які знаходяться ближче до Сонця, ніж розраховували вчені.
“Феноменально, наскільки добре наша конфігурація космічного апарату захистила OSIRIS-APEX, тому я дуже натхнений цим першим проходженням близького перигелію”, – заявив інженер систем місії OSIRIS-APEX Рон Мінк. Окрім підтвердження того, що перший перигелій пройшов відповідно до прогнозів, інженери виявили деякі сюрпризи під час тестування компонентів космічного апарату. Кілька приладів після впливу високих температур почали працювати навіть краще.
Камера, яка допомогла скласти карту астероїда Бенну і зробить те саме на Апофісі, показала зменшення кількості “гарячих пікселів” на 70%. Гарячі пікселі, які часто зустрічаються в космічних камерах, з’являються у вигляді білих плям на зображеннях, коли детектори накопичують вплив високоенергетичного випромінювання, переважно від нашого Сонця.
Ще одним приємним сюрпризом став спектрометр видимого і ближнього інфрачервоного діапазону космічного апарату. Перед перигелієм здавалося, що в його калібрувальному отворі застряг камінчик з Бенну. Вчені запідозрили, що частина сонячного світла заблокувала фільтрацію через інструмент після того, як космічний апарат взяв зразок з астероїда, і до нього прилипла ще якась кількість пилу та камінців. Але після неодноразових маневрів камінь, схоже, змістився. Вчені перевірять спектрометр, коли OSIRIS-APEX пролетить повз Землю 25 вересня 2025 року.
Зараз OSIRIS-APEX працює в штатному режимі, продовжуючи свою подорож до астероїда Апофіс для рандеву 2029 року. Перший перигелій минув вдало, але інженери попереджають, що розслаблятися не варто, і попереду ще п’ять надзвичайно близьких прольотів повз Сонце. Невідомо, як сукупний ефект шести перигеліїв на ближчій відстані, ніж передбачалося, вплине на космічний апарат і його компоненти.
Другий перигелій OSIRIS-APEX запланований на 1 вересня 2024 року. Космічний апарат перебуватиме на відстані 46,5 млн км від Сонця. Це приблизно половина відстані між Землею та Сонцем.
Читайте також:
Leave a Reply