Нові знімки з ровера NASA Perseverance можуть демонструвати ознаки того, що колись на Марсі існувала бурхлива річка, яка була глибшою і швидшою, ніж вчені собі уявляли. Річка була частиною мережі водних шляхів, які впадали в кратер Єзеро. Цю місцевість марсохід досліджує вже понад два роки, і розуміння колись водного середовища може допомогти вченим у пошуках ознак давнього мікробного життя, які могли зберегтися в марсіанській породі.
Perseverance досліджує верхню частину віялоподібної купи осадових порід висотою приблизно 250 м з вигнутими прошарками, що нагадують протікаючу воду. Одне з питань полягає в тому, якою була ця вода – відносно неглибокими струмками, як ті, що знаходив марсохід NASA Curiosity у кратері Гейла, чи потужною річковою системою.
Дві нові мозаїки, зшиті з сотень зображень, зроблених інструментом Mastcam-Z на Perseverance, вказують на останню версію, адже на ній є докази у вигляді великих фрагментів осаду і гальки. “Вони вказують на потужну річку, яка несла багато уламків. Чим потужніший потік води, тим легше він переміщає більші шматки матеріалу, – кажуть вчені. – Було дуже приємно дивитися на каміння іншої планети та бачити такі знайомі процеси”.
Багато років тому вчені помітили серію вигнутих смуг багатошарових скель у кратері Єзеро, які вони назвали “криволінійним блоком”. Раніше вони бачили їх з космосу, але нарешті Perseverance надав їм можливість роздивиться цю місцину ближче.
Одне з місць на новій мозаїці Mastcam-Z отримало назву Skrinkle Haven. Вчені впевнені, що вигнуті шари тут були утворені потужним потоком води, але детальні знімки Mastcam-Z змусили їх сумніватися, яким саме: рікою, як Міссісіпі, що зміїться ландшафтом, чи такою, як Платт у Небрасці, яка утворює невеликі острівці відкладень, що називаються піщаними косами.
Якщо дивитися з землі, вигнуті шари схожі на ряди, які розходяться по ландшафту. Це можуть бути залишки берегів річки, що зсунулися з часом, або залишки піщаних мілин, що утворилися в річці. І в минулому шари, ймовірно, були набагато вищими. Вчені підозрюють, що після того, як ці нагромадження осаду перетворилися на скелі, вітер протягом століть обробляв їх, доки вони не дійшли до сучасних розмірів.
Друга мозаїка, зроблена Perseverance, показує окрему ділянку, яка є частиною цієї місцини та знаходиться приблизно за 450 м від Skrinkle Haven. Pinestand – це ізольований пагорб, що містить осадові шари, які вигинаються до неба. Деякі з них сягають 20 метрів заввишки. Вчені вважають, що ці високі шари могли бути сформовані потужною річкою, хоча розглядають й інші пояснення. “Ці шари є аномально високими для річок на Землі, – кажуть науковці. – Але водночас найпоширенішим способом створення таких форм рельєфу була б саме річка”.
Команда продовжує вивчати зображення Mastcam-Z для пошуку додаткових підказок. Вони також зазирають під поверхню, використовуючи радіолокаційний інструмент Perseverance під назвою RIMFAX (Radar Imager for Mars’ Subsurface Experiment). Те, що вони дізнаються за допомогою обох інструментів, сприятиме розширенню знань про давнє минуле Марса і наявність у ньому води.
“Ми вступили в нову фазу історії Єзеро і вперше бачимо подібне середовище на Марсі, – говорять фахівці команди Perseverance. – Тепер ми думаємо про річки в іншому масштабі, ніж раніше”.
Читайте також:
Leave a Reply