Хоча й зонд NASA Parker Solar Probe може бути сфокусований у своїй місії на Сонці, це не означає, що вчені космічного агентства відмовляться від можливості отримати перші живі дані про атмосферу Венери майже за три десятиліття. Наразі зонд рухається в космосі, використовуючи гравітацію Венери, яка допомагає йому дістатися Сонця.
11 липня 2020 сонячний зонд знаходився всього в 832 км від поверхні Венери, це дозволило йому прослизнути крізь її атмосферу і провести прямі вимірювання в цій області з часів зонду Pioneer Venus Orbiter у 1992.
Однак спочатку вчені не усвідомили, що спостерігають природні низькочастотні радіосигнали з приладу FIELDS. Пристрій складається з трьох магнітометрів і призначений для вимірювання магнітних полів в сонячній короні. Однак протягом 7 хвилин поблизу Венери – а це найближча до планети точка для зонда – FIELDS зареєстрував сигнал.
Теж цікаво:
- NASA моделює наслідки падіння на Землю астероїда – і вони вражають
- NASA докладно розповіло про нову місію міжзоряного зонда
Фактично, це іоносфера планети – тонкий шар електрично зарядженого газу на самих краях атмосфери Венери. Завдяки цьому стало можливим підтвердити щільність іоносфери. Ці вимірювання підтверджують відкриття орбітального апарату Pioneer Venus Orbiter майже три десятиліття тому.
Коли Pioneer Venus Orbiter проводив свої вимірювання, Сонце знаходилося близько найважчого піку свого сонячного циклу, відомого як сонячний максимум. У міру того, як наступними роками цикл наближався до сонячного мінімуму, здавалося, що іоносфера Венери стала тоншою. Однак у вчених були тільки земні телескопи, за допомогою яких можна було спостерігати ці зміни. З результатів дослідження Parker Solar Probe ясно, що іоносфера дійсно стала тонша.
Що стосовно того, чому це відбувається і чому це важливо, залишається деяка невпевненість. Одна з причин, по якій Венера так цікава дослідникам, полягає в тому, що у багатьох якостях вона схожа на Землю. Обидві мають схожий розмір і структуру, але у Венери немає магнітного поля, а температура її поверхні настільки екстремальна, що космічний апарат протримався там лише кілька годин. З’ясування того, як магнітне поле змінюється в залежності від сонячного циклу, може допомогти зрозуміти, як атмосфера Венери – і планет, подібних до неї – зникла, і може допомогти глибше зрозуміти інші планети, які потенційно є придатними для життя.
Читайте також:
- Сонячний зонд Parker Solar Probe показав нічний бік Венери
- Solar Orbiter виявив невеликі яскраві «багаття» на Сонці