 на Сонці){kind=link}
Сонячний зонд NASA Parker став першим космічним апаратом, який пролетів крізь корональний викид маси (CME) на Сонці та зняв всю подію на камеру.
Приголомшливе відео показує, як космічний апарат проходить прямо крізь масивне сонячне виверження 5 вересня 2022 року. Зонд пролетів крізь вируючі сліди переднього краю плазмової хвилі (її ударної хвилі), перш ніж вирватися назовні з іншого боку.
Вивчаючи цей сміливий вчинок, вчені зможуть зібрати докупи більше таємничої внутрішньої динаміки Сонця, щоб краще передбачити сонячні виверження, які загрожують Землі. Свої висновки вони опублікували рівно через рік, 5 вересня, в журналі The Astrophysical Journal.
“Це найближчий до Сонця CME, який ми коли-небудь спостерігали, – сказав Нур Рауафі, науковець проєкту Parker Solar Probe в Лабораторії прикладної фізики імені Джона Гопкінса в Меріленді, штат Меріленд. “Ми ніколи не бачили події такого масштабу на такій відстані”.
CME – це димові кільця, що вивергаються сонячними плямами, областями на поверхні Сонця, де потужні магнітні поля, створені потоком електричних зарядів, утворюють вузли, перш ніж різко розірватися. Після запуску CME рухаються зі швидкістю мільйони кілометрів на годину, підхоплюючи заряджені частинки з сонячного вітру, утворюючи гігантський комбінований фронт хвиль.
Сонячний зонд Parker був запущений до Сонця в серпні 2018 року. Зонд оснащений тепловим екраном і радіаторами для близьких сонячних зустрічей, і пролітав лише 9,2 млн км над поверхнею Сонця, коли його камера зафіксувала CME, що прилягала до його флангу.
Невдовзі після цього космічний апарат занурився з головою в передній край сонячної приливної хвилі, де його обдало вихорами плазми, а іскри сонячного вітру пронеслися через його об’єктив.
Сонячний зонд провів два дні, спостерігаючи за сонячною відрижкою, що дозволило фізикам вивчити еволюцію CME в безпрецедентних деталях. Вчені виділили три етапи в еволюції виверження. Перші дві – ударна хвиля і сонячна плазма, за якими слідує потік сонячного вітру – спостерігалися і раніше. Але третя стадія – шлейф повільно рухомих частинок – спантеличила їх.
“Ви намагаєтеся за допомогою спрощених моделей пояснити певні аспекти події, але коли ви знаходитесь так близько до Сонця, жодна з цих моделей не може пояснити все”, – сказав провідний автор дослідження Орландо Ромео, космічний фізик з Каліфорнійського університету в Берклі, в заяві. “Ми все ще точно не знаємо, що там відбувається і як пов’язати це з двома іншими ділянками”.
З’ясування того, як працюють сонячні виверження, є життєво важливим для захисту нашої планети від інтенсивних геомагнітних бур. Хоча магнітне поле Землі здатне поглинати більшість побіжних ударів від CME, більш інтенсивні геомагнітні бурі можуть деформувати його, внаслідок чого супутники падають на Землю, виводячи з ладу електричні системи та потенційно виводячи з ладу інтернет.
Найбільшою сонячною бурею сучасності була Керрінгтонська подія 1859 року, яка вивільнила приблизно стільки ж енергії, скільки 10 млрд 1-мегатонних атомних бомб. Врізавшись у Землю, потужний потік сонячних частинок спалив телеграфні системи по всьому світу і спричинив полярні сяйва, яскравіші за світло повного місяця, аж на південь від Карибського басейну.
Вчені попереджають, що якби подібна подія сталася сьогодні, вона завдала б збитків на трильйони доларів, спричинила б повсюдні відключення електроенергії та поставила б під загрозу тисячі життів. Сонячна буря 1989 року випустила газовий шлейф вагою в мільярд тонн, який спричинив відключення електроенергії у Квебеку, повідомляє NASA.
Читайте також: