Телескоп TESS виявив зоряну систему, яка, за словами астрономів, існує всупереч усьому. Вона називається TIC 168789840 і знаходиться на відстані 1900 світлових років від нас.
Ця зоряна система складається з трьох подвійних пар зірок, що обертаються навколо трьох різних центрів мас. Всі шість світил гравітаційно пов’язані. Якщо близькі подвійні зірки, обертаючись навколо загального центру мас, закривають одна одну, їх називають затемненими подвійними зірками. Це можливо в тому випадку, коли площина орбіти світил близька до променя зору спостерігача.
Подвійні затемнені зірки зустрічаються рідко, у 2019 році вченим було відомо лише 150 подібних об’єктів. Ще рідше спостерігаються затемнювані системи з великим числом світил – наприклад, нещодавно була відкрита лише третя система, що складається з двох затемнено-подвійних зірок.
Брайан Пауелл з Центру космічних польотів імені Годдарда NASA разом з колегами аналізував дані, отримані телескопом TESS. Спочатку астрономи відібрали з каталогу все світила зі зоряною величиною від 15 і вище, а потім за допомогою нейромережі проаналізували їх криві блиску в пошуках систем, що складаються з двох і більше об’єктів.
В результаті їм вдалося виявити першу систему, що включає в себе три затемнено-подвійні зірки – TIC 168789840. Дві пари, А і С, які складаються з затемнено-подвійних зірок, роблять один оборот навколо загального центру мас за 1,57 і 1,3 дня відповідно і один повний оборот навколо один одного за 3,7 року. Інша затемнено-подвійна зірка, В, складається зі світил, що обертаються навколо один одного з періодом 8,2 дня і робить один оборот навколо пари А і С за дві тисячі років.
- Поруч з чорною дірою знайдена найшвидша зірка в нашій галактиці
- Що допомагає охолонути гарячим нейтронним зіркам?
Попри те, що TIC 168789840 – не перша відома система з шести зірок, це перша система, де всі зірки затьмарюють одна одну. Згідно з припущенням астрофізиків, А і С колись були молодою подвійною зіркою, повз яку пройшла третя одиночна зірка В. Це призвело до її гравітаційного захоплення, а також викликало обурення в навколишній газопиловій хмарі, в результаті якого у кожного з компонентів потрійної системи зародилися компаньйони. На користь цієї гіпотези може говорити те, що в кожної подвійної системи маса одного світила близька до 1,3 сонячної, а маса другого світила приблизно вполовину менше.
Подібні об’єкти можуть допомогти вченим зрозуміти, як зароджуються й еволюціонують системи, що включають кілька зірок.
Читайте також: