Сьогодні NASA святкує перевищення очікувань під час місії з відхилення далекого астероїда, що стало фантастичним випробуванням здатності людства зупинити космічний об’єкт, що наближається, від руйнівного впливу на життя на Землі.
Ударний елемент розміром з холодильник Double Asteroid Redirection Test (DART) навмисно врізався в місячний астероїд Діморфос 26 вересня, виштовхнувши його на меншу, швидшу орбіту навколо свого старшого брата Дідімоса, оголосив голова NASA Білл Нельсон. Це змінило його орбітальний період на 4%, або 32 хвилини – з 11 годин 55 хвилин до 11 годин 23 хвилин, що перевершило очікування на 10 хвилин. Пара астероїдів обертається навколо нашого Сонця кожні 2,1 року і не становить жодної загрози для нашої планети. Але вони ідеально підходять для вивчення методу планетарного захисту кінетичного удару.
Успіх DART як підтвердження концепції зробив реальністю те, що колись було науковою фантастикою – зокрема, такі фільми, як Армагеддон, Глибоке зіткнення і Не дивись вгору.
Ніколи раніше не сфотографований, Диморфос, діаметр якого становить 160 м, що приблизно дорівнює розміру великої єгипетської піраміди, з’явився у вигляді світлової плями приблизно за годину до зіткнення з Землею. Його яйцеподібна форма і скеляста, усіяна валунами поверхня нарешті стали чітко видні в останні кілька хвилин, коли DART мчав до нього зі швидкістю приблизно 23 500 км на годину.
У наступні дні астрономи раділи приголомшливим зображенням матерії, що розлітається на тисячі кілометрів – знімкам, зібраним земними і космічними телескопами, а також крихітним супутником-компаньйоном, який подорожував до цієї зони разом з DART.
Завдяки своєму тимчасовому новому хвосту Диморфос перетворився на рукотворну комету. І Вебб, і Габбл спостерігали за астероїдом до і після того, як відбулося зіткнення. Але кількісна оцінка того, наскільки добре спрацював тест, вимагала аналізу світлових картин з наземних телескопів, який зайняв кілька тижнів.
Бінарна астероїдна система, яка в момент зіткнення перебувала на відстані близько 11 млн км від Землі, видима з Землі лише як одна точка. Яскравість точки змінюється, коли Диморфос проходить перед Дідімосом, який значно більший за нього.
У вимірюванні орбітального періоду були задіяні чотири оптичні телескопи – всі в Чилі і Південній Африці – в той час, як два американських радіолокаційних телескопа допомогли підтвердити знахідку. Випробування також показало вченим, що астероїд менше схожий на тверду скелю, а більше на купу сміття з валунів, пов’язаних взаємною гравітацією.
Якщо астероїд більш твердий, то імпульс, що надається космічним апаратом, буде обмеженим. Але якщо значну масу штовхнути на високій швидкості в напрямку, протилежному до зіткнення, буде додатковий імпульс. Це випробування послужить опорною точкою для моделювання і розрахунків результатів майбутніх зіткнень.
Кінетичне зіткнення з космічним апаратом – це лише один зі способів захисту планети, хоча і єдиний можливий за нинішніх технологій. Якщо об’єкт, що наближається, буде виявлено на ранній стадії, космічний зонд може бути відправлений у політ поряд з ним на достатньо довгий час, щоб відхилити його траєкторію, використовуючи гравітаційне тяжіння апарату, створюючи так званий гравітаційний тягач. Іншим варіантом може бути запуск ядерної вибухівки для перенаправлення або знищення астероїда.
Ви можете допомогти Україні боротися з російськими окупантами. Найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Також цікаво:
Leave a Reply