Вчені вивчають новий перспективний метод, який має допомогти точніше вимірювати космічні відстані. Він базується на виявленні баріонних акустичних осциляціях (БАО). Як повідомили в Університеті Кордови в Іспанії, наявність цих хвиль вперше довели у 2005 році. Цікаво, що вони були зафіксовані незабаром після Великого вибуху, і їх досі можна виявити.
Хвилі БАО розходилися по гарячій космічній матерії протягом перших 380 тис. років існування Всесвіту. Згодом Всесвіт розширився і врешті-решт почав остигати до такої міри, що ці хвилі застигли в часі, саме там, де вони були. З часом вздовж них сформувалися галактики.
Осциляції є свідками майже всієї історії космосу, тому вони зараз дуже корисні для вимірювання космологічних відстаней. Фактично це така собі космічна лінійка, яка допомагає вченим вимірювати швидкість розширення Всесвіту та відстань. Отже, здатність виявляти їх і визначати їхній розмір є надзвичайно важливою для правильного складання мапи Всесвіту аж до дуже віддалених точок.
Звісно, не все так просто – складність полягає у визначенні точного розташування цих застиглих хвиль у величезному Всесвіті. Раніше астрономи покладалися на скупчення галактик, щоб виявити ці заморожені хвилі, але це нове дослідження показує, як їх знайти.
“Результати цього дослідження тепер дозволяють нам виявляти ці хвилі за допомогою нового незалежного методу. Поєднуючи ці два методи, ми можемо визначати космічні відстані з більшою точністю”, – говорять вчені. Новий метод полягає в пошуку аномалій в орієнтації галактик.
У новому дослідженні вчені за допомогою статистичних методів проаналізували базу даних з приблизно мільйона галактик, приділяючи особливу увагу двом факторам – еліптичності галактик і густині навколо них. У Всесвіті галактики мають тенденцію розтягуватися в напрямку, де більше галактик скупчується разом, через вплив сили гравітації. Однак існують певні регіони, де цей гравітаційний ефект є менш значущим.
“Саме в тих точках, де галактики не спрямовані туди, куди повинні, статистика підказує нам, що спостерігаються баріонні акустичні осциляції, оскільки ці хвилі також діють як точки гравітаційного тяжіння”, – зазначають вчені.
Використовуючи цей набір інформації, дослідники могли б точніше визначати положення галактик і відстані між ними. Ці розширені знання можуть бути використані для створення точніших мап Всесвіту. “Перше практичне застосування, яке може мати це дослідження, – це точніше визначення місця розташування галактик і відстані між ними та Землею, але, в певному сенсі, ми також заглядаємо в минуле”, – стверджують дослідники.
Ця нова стратегія може допомогти вченим краще зрозуміти процес розширення Всесвіту, який вони не в змозі досконало пояснити зараз. Вона також може дати уявлення про інші таємниці космосу, як-от загадкова темна матерія та енергія.
Читайте також: