Малогабаритна ракета-носій (Small Satellite Launch Vehicle, або SSLV) виправилася після свого невдалого дебютного польоту – друга спроба нової індійської ракети злетіти та доставити у космос корисне навантаження була успішною. Ракета вивела на орбіту три супутники.
Мала ракета-носій SSLV-D2 стартувала з Індійського космічного центру імені Сатіша Давана і несла на борту супутник Індійської організації космічних досліджень (ISRO) EOS-07, який спостерігатиме за Землею, а також два супутники-кубсати. Через 15,5 хвилин ракета висотою 34 м вивела всі три космічні апарати на призначені їм орбіти висотою 450 км, а члени команди місії нарешті змогли видихнути.
«Після успішного запуску місії SSLV-D2/EOS-07 ISRO тепер має нового надійного члена у своєму сімействі ракет-носіїв, – сказав коментатор в прямому ефірі одразу після розгортання супутників. – Вітаємо команду ISRO!»
Це був доволі важливий момент і для ISRO і для ракети SSLV, яка має виводити на низьку навколоземну орбіту корисний вантаж вагою до 500 кг. Перший її політ мав відбутися 6 серпня минулого року, але місія завершилася невдачею. Того дня SSLV зіткнулася з проблемою під час відокремлення другого ступеня, що призвело до короткого, але інтенсивного «вібраційного порушення». Вібрація на короткий час охопила всі шість акселерометрів в навігаційній системі SSLV, що перевело ракету в «аварійний режим».
Перехід в аварійний режим, своєю чергою, призвів до того, що ракета вивела два супутники – апарат ISRO EOS-02 для спостереження за Землею та учнівський супутник AzaadiSAT – на неправильну орбіту. Через це обидва космічні апарати незабаром втягнулися назад в атмосферу Землі та були знищені.
Минулого тижня представники ISRO повідомили, що цього разу фахівці вжили низку заходів і гарантують, що нічого подібного під час майбутніх польотів малої ракети-носія не станеться. Наприклад, система розділення другого ступеня була замінена на іншу, яка створює не такі інтенсивні вібрації. Ці виправлення, вочевидь, допомогли, і тепер три супутники можуть розпочати підготовку до орбітальних операцій.
EOS-07 вагою 156 кг є експериментальним супутником з кількома новими інструментами для спостереження. Серед них сенсор вологості Millimeter-wave Humidity Sounder та ще один прилад для моніторингу Spectrum Monitoring. EOS-07 спостерігатиме за Землею за допомогою цього обладнання протягом щонайменше року.
Інші два супутники, які були виведені на орбіту на борту SSLV, – це Janus-1 вагою 10,2 кг і AzaadiSAT-2 вагою 8,7 кг. Janus-1, побудований індійсько-американською компанією Antaris, є демонстраційним «розумним супутником». А от історія AzaadiSAT-2 дуже цікава – його, як і його попередника, що зійшов з орбіти після невдалого першого запуску ракети-носія, побудували силами понад 700 школярок з усієї Індії. Цю програму створили для того, щоб дівчатка з малозабезпечених сімей могли навчитися основ космічних польотів, і вона є частиною кампанії ООН «Жінки в космосі». Кубсат «має на меті продемонструвати можливості технології модуляції LoRa та аматорського радіозв’язку та виміряти рівні радіації в космосі».
Також цікаво:
Leave a Reply