Час від часу кипляче магнітне поле Сонця вивергає колосальні хмари плазми в космічний простір. Вони називаються корональними викидами маси (CME). Якщо один з таких викидів вдаряє, наприклад, по Землі, це може призвести до вражаючих полярних сяйв і не менш вражаючих перебоїв в роботі електромереж і супутників.
Сонячний зонд NASA Parker вперше в історії зазирнув всередину CME, коли він вивергався з Сонця. І те, що лежить всередині, виявляється, є скарбом для фізиків Сонця. Інструмент зонда, що виявляє видиме світло, ширококутний сканер Parker Solar Probe (WISPR), зафіксував чіткі, турбулентні вихори всередині CME.
Ці вихори фізики називають нестійкістю Кельвіна-Гельмгольца (KHI). Фізики вважають, що події KHI виникають, коли одна ділянка швидкорухомої рідини взаємодіє з іншою. На Землі KHI виникає в хмарах, коли швидкість вітру на одному кінці хмари відрізняється від швидкості вітру на іншому кінці.
Фізики Сонця припустили, що KHI існують в CME, оскільки плазма в CME рухається всупереч фоновому сонячному вітру. Але вони ніколи не мали належного обладнання у відповідному місці, щоб спостерігати ці явища.
“Турбулентність, яка породжує KHI, відіграє фундаментальну роль у регулюванні динаміки CME, що протікають крізь навколишній сонячний вітер, – сказав Евангелос Пауріс, фізик Сонця з Університету Джорджа Мейсона, в своїй заяві. – Отже, розуміння турбулентності є ключовим для досягнення глибшого розуміння еволюції та кінематики CME”.
Сонячний зонд Parker був запущений 12 серпня 2018 року. Відтоді еліптична орбіта зонда дозволила йому увійти в сонячну корону ближче, ніж будь-коли раніше – по суті, він став першим створеним людиною об’єктом, який увійшов у зовнішню атмосферу Сонця, всього на відстані 11,5 сонячних радіусів від поверхні Сонця.
І навіть зараз Parker Solar Probe не вийшов на свою остаточну орбіту. Зонд неодноразово пролітав повз Венеру, щоб використати гравітацію планети для збільшення швидкості та ущільнення орбіти навколо Сонця. У листопаді цього року зонд пролетить повз Венеру всьоме, знову затягуючи свою петлю навколо Сонця, що дозволить йому пройти на відстані всього 9,5 сонячних радіусів від Сонця у 2025 році і далі.
Читайте також: