Художня концепція польоту сонячного зонда Parker біля Венери.
Надчутлива камера на сонячному зонді Parker NASA зафіксувала неземний вигляд нічного боку Венери під час прольоту торік, несподівано побачивши крізь густий атмосферний серпанок частину пекельно жаркого ландшафту планети.
Інструмент Parker для отримання зображень з широким полем, відомий як WISPR, призначений для спостереження за великомасштабною структурою сонячної атмосфери або корони, в той час, як інші інструменти на зонді вимірюють електричні і магнітні поля і частинки сонячного вітру. Місія стартувала з мису Канаверал в серпні 2018 року і пролетіла ближче до Сонця, ніж будь-який попередній космічний апарат.
Місія призначена для вивчення походження сонячного вітру, швидко рухомого потоку частинок, які поширюються від Сонця у всіх напрямках. Сонячний вітер впливає на космічну погоду і впливає на всю сонячну систему, а також може принести на Землю такі події, як відключення зв’язку та електрики, пошкодження супутників і барвисті полярні сяйва.
Parker Solar Probe також досліджує, чому сонячна корона у багато разів гарячіша, ніж поверхня Сонця. Космічний апарат броньований, щоб протистояти екстремальним температурам зовнішньої атмосфери Сонця, де температура досягає 2 млн градусів за Цельсієм.
Зображення, опубліковане NASA минулого тижня, показує нічну сторону Венери в різкому контрасті із зоряним небом.
За даними NASA, ширококутний тепловізор Parker зробив знімок Венери під час прольоту 11 липня 2020 року з відстані 12 380 км. Вчені очікували, що зображення Венери, зроблені Parker Solar Probe, покажуть хмари сірчаної кислоти, які зазвичай приховують ландшафт Венери. Замість цього камери Паркера побачили натяки на поверхню Венери.
На знімку, опублікованому NASA, показано ділянку Венери під назвою Афродіта Терра, найбільший високогірний регіон планети. Вона здається темніше, ніж її околиці, тому що вона приблизно на 30 градусів за Цельсієм холодніше, ніж в сусідніх регіонах.
За заявою NASA, яскравий обід навколо атмосфери Венери може свідчити про явище, відоме як нічне світіння, яке утворюється, коли атоми кисню високо над поверхнею рекомбінують в молекули на нічному боці планети. Смуги, видимі на зображенні, можуть бути слідами космічних променів, часток міжпланетного пилу або матеріалів самого космічного апарату.
План польоту Parker Solar Probe включає сім прольотів з Венерою протягом його семирічної місії. 20 лютого космічний апарат завершив свій четвертий обліт Венери, змінивши орбіту Parker і налаштувавшись на зближення з Сонцем 29 квітня і 9 серпня. Під час цих зближень з Сонцем Parker встановить новий рекорд, пролетівши близько 10,4 млн км від поверхні Сонця.
Наземні групи відправили на прилад WISPR команди зробити більше знімків Венери під час прольоту 20 лютого. За даними NASA, ці дані будуть відправлені на Землю до кінця квітня.
Читайте також:
Leave a Reply