Відправка людей на Марс потребує від вчених і інженерів подолання цілого ряду технологічних перешкод і проблем безпеки. Однією з них є серйозний ризик, пов’язаний з випромінюванням часток Сонця, далеких зірок і галактик.
Відповідь на два ключових питання допоможе подолати цю перешкоду: чи стане випромінювання часток занадто серйозною загрозою для життя людини протягом усього польоту до Червоної планети? І чи може саме час польоту на Марс допомогти захистити астронавтів і космічний корабель від радіації?
У новій статті міжнародна група вчених, включаючи дослідників з Каліфорнійського університету, відповідає на ці два питання «ні» і «так». Тобто, люди зможуть безпечно подорожувати на Марс і назад за умови, що космічний корабель матиме достатній захист, а тривалість польоту не перевищить 4 роки. І час польоту людини на Марс дійсно матиме значення: вчені визначили, що найкращий час для польоту з Землі – це пік сонячної активності, відомий як сонячний максимум.
Розрахунки вчених показують, що космічний корабель, що летить до Марса, можна захистити від енергійних часток Сонця, оскільки під час сонячного максимуму найнебезпечніші і найенергійніші частки з далеких галактик відхиляються через підвищену сонячну активність. Тож, обмеження тривалості польоту на Червону планету допоможе зменшити кількість небезпечної радіації, якій піддаються астронавти.
Подорож такої тривалості цілком здійсненна. Середній політ на Марс займає близько 9 місяців, тому, залежно від часу запуску та наявності палива, цілком можливо, що людська місія зможе досягти планети і повернутися на Землю менш ніж за два роки, вважає Юрій Шприц, геофізик-дослідник Каліфорнійського університету в Лос Лос-Анджелесі і співавтор статті.
Теж цікаво:
Дослідники рекомендують здійснювати політ не довше ніж 4 роки, оскільки триваліша подорож піддасть астронавтів небезпечно високому рівню радіації під час подорожі – навіть якщо припустити, що вони відправляться в шлях у відносно безпечний час. Вони також повідомляють, що головну небезпеку для такого польоту представлятимуть частки з-за меж нашої Сонячної системи.
Вчені об’єднали геофізичні моделі випромінювання часток для одного сонячного циклу з моделями того, як радіація впливатиме на пасажирів-людей – включаючи її різний вплив на різні органи тіла – і на космічний корабель. Моделювання показало, що оболонка космічного корабля, побудована з відносно товстого матеріалу, може допомогти захистити астронавтів від радіації, але якщо захист занадто товстий, то це може збільшити кількість вторинного випромінювання, якому вони піддадуться.
Два основних типи небезпечного випромінювання в космосі – це сонячні енергійні частки і галактичні космічні промені, інтенсивність кожного з них залежить від сонячної активності. Активність галактичних космічних променів найменша протягом 6-12 місяців після піку сонячної активності, а інтенсивність сонячних енергійних часток найбільша під час сонячного максимуму.
Читайте також:
Leave a Reply