Астрономи виявили перший приклад вируючого диска з матеріалу, що живить молоду зірку, який розташований в галактиці за межами Чумацького Шляху. Цей акреційний диск майже ідентичний тим, що знаходяться навколо молодих зірок у Чумацькому Шляху, і дозволяє припустити, що зірки та планети формуються в інших галактиках таким саме чином, як і в нашій власній.
Молода зірка, про яку йде мова, розташована у Великій Магеллановій Хмарі – це сусідка Чумацького Шляху, що знаходиться на відстані 160 тис. світлових років. Астрономи позначають цю систему як HH 1177, і команда авторів спостерігала за нею за допомогою Великого міліметрового радіотелескопа Атаками (ALMA), що складається з 66 антен, які утворюють єдиний радіотелескоп.
“Коли я вперше побачила докази обертової структури в даних ALMA, я не могла повірити, що ми виявили перший позагалактичний акреційний диск. Це був особливий момент, – заявила провідна авторка дослідження Анна МакЛеод. – Ми знаємо, що диски є життєво важливими для формування зірок і планет у нашій галактиці, і тут вперше бачимо прямі докази цього в іншій галактиці”.
Астрономи дізналися про існування цього об’єкта, коли інструмент Multi Unit Spectroscopic Explorer (MUSE) на Дуже великому телескопі ESO (VLT) помітив струмінь, що виходив із зорі, яка формувалася. Цей інструмент може проводити спостереження у видимому діапазоні довжин хвиль і вимірювати довжини хвиль світла, що надходить від об’єкта. Таким чином вчені зможуть визначити, на які типи матерії вони дивляться. “Ми виявили струмінь, що випускається з цієї молодої масивної зірки, і його присутність вказує на те, що акреція диска триває”, – додали астрономи.
Щоб підтвердити наявність акреційного диска у HH 1177, вчені вимірювали рух щільного газу навколо зорі. Він у центрі акреційного диска, ближче до центрального об’єкта (в цьому випадку – молодої зірки), рухається швидше, ніж матерія на периферії диска, і саме ця різниця у швидкості говорить науковцям про наявність акреційного диска.
Астрономи вже помічали яскраві акреційні диски навколо надмасивних чорних дір в інших галактиках, адже їхня гравітація породжує бурхливі умови, які змушують газ і пил у цих дисках яскраво світитися. Проте акреційні диски навколо зірок, з яких згодом з’являються планети, набагато важче помітити навіть у Чумацькому Шляху. На це частково впливає є, що молоді зірки часто все ще перебувають у коконі хмари газу і пилу, з якої вони народилися.
У Великій Магеллановій Хмарі трохи інша ситуація, оскільки матеріал, з якого народжуються молоді зорі, менш насичений пилом. Це означає, що HH 1177 вже вирвалася з “кокона”, з якого народилася, тож астрономи можуть побачити її центральну зірку і, можливо, навіть ранні стадії формування планет. Наша власна Сонячна система переживала той самий процес близько 4,5 млрд років тому.
Читайте також: