Наша планета спочатку складалася з гарячих і сухих матеріалів, що свідчить про те, що вирішальний компонент еволюції життя – вода – з’явився пізніше в історії Землі.
Це дослідження має важливе значення для нашого розуміння формування планети – сфери, яка продовжує викликати жваві наукові дискусії. Крім того, воно дає цінну інформацію про будову інших планет, таких як Меркурій і Венера, які, як вважають, також утворилися з подібних сухих матеріалів.
Хоча люди фізично не можуть спуститися в глибини нашої планети, гірські породи з її надр можуть виходити на поверхню природним шляхом у вигляді вулканічних лав.
Ці лави походять від “материнських магм”, які можуть надходити з різних глибин Землі. Наприклад, верхня мантія починається приблизно на глибині 15 кілометрів під поверхнею і простягається приблизно на 680 кілометрів вниз.
З іншого боку, нижня мантія починається на глибині 680 кілометрів. Вона простягається до межі ядра і мантії, приблизно на 2900 кілометрів під нашими ногами. Вчені можуть хімічно порівняти ці магми, щоб зрозуміти відмінні характеристики шарів Землі.
Оскільки формування Землі відбувалося поступово через накопичення матеріалів, зразки, отримані з нижньої та верхньої мантії, дають чіткі підказки про процеси, які розгорталися під час акреції Землі.
У новому дослідженні вчені виявили, що на ранніх стадіях наша планета складалася переважно з сухих і кам’янистих матеріалів.
Вивчаючи хімічні ознаки глибоко в надрах Землі, вони помітили явну відсутність летких речовин, таких як вода та йод, які швидко випаровуються.
На противагу цьому, коли вони проаналізували зразки з верхньої мантії, вони виявили значно більшу присутність летких речовин. Пропорції цих речовин були втричі більшими, ніж у нижній мантії.
Спираючись на ці хімічні співвідношення, Вейі Лю, аспірантка Каліфорнійського технологічного інституту і провідний автор дослідження, розробила модель, яка дала цінну інформацію.
Модель показала, що Земля утворилася з гарячих, сухих і кам’янистих матеріалів. Вона також припустила, що додавання необхідних для життя летючих речовин, включаючи воду, відбулося відносно пізно в процесі формування Землі, а саме протягом останніх 15 відсотків або навіть менше часу розвитку планети.
“Космічні дослідження зовнішніх планет є дійсно важливими, оскільки водний світ, ймовірно, є найкращим місцем для пошуку позаземного життя”, – сказав у пресрелізі Франсуа Тіссо, доцент кафедри геохімії.
“Але не слід забувати та про внутрішню Сонячну систему. Вже майже 40 років не було місії, яка б торкалася поверхні Венери, і ніколи не було місії на поверхню Меркурія. Ми повинні мати можливість вивчати ці світи, щоб краще зрозуміти, як сформувалися такі планети, як Земля”.
Читайте також:
Leave a Reply