Квантовий комп’ютер Juizhang, створений командою під керівництвом Пана Цзяньвея, стверджує, що він може обробляти завдання, пов’язані зі штучним інтелектом (ШІ), у 180 млн разів швидше, повідомляє South China Morning Post. Пан Цзяньвей відомий в країні як “батько квантів”.
У той час як США святкують своє лідерство в списку ТОП-500 суперкомп’ютерів світу, Китай повільно нарощує свій досвід у наступній галузі обчислювальної техніки – квантових обчисленнях. На відміну від звичайних обчислень, де біт – найменший блок інформації – може існувати або як одиниця, або як нуль, у квантових обчисленнях біт може існувати в обох станах одночасно. Відомий як кубіт, він дозволяє базовій інформації представляти всі можливості одночасно, теоретично, роблячи їх швидшими за звичайні комп’ютери.
Китайський Jiuzhang вперше прославився у 2020 році, коли дослідницька група під керівництвом Цзяньвея виконала гауссівську вибірку бозонів за 200 секунд. На звичайному суперкомп’ютері це зайняло б приблизно 2,5 млрд років.Квантові обчислення все ще перебувають у зародковому стані, і дослідники в усьому світі тільки почали тестувати, як ці системи працюють і можуть бути використані в майбутньому. Команда Пана Цзяньвея, однак, вирішила використовувати квантові комп’ютери “шумного проміжного масштабу” для розв’язання реальних проблем.
Вони випробували Jiuzhang на міцність, реалізувавши два алгоритми, які зазвичай використовуються в ШІ – випадковий пошук і імітацію відпалу. Ці алгоритми можуть бути складним завданням навіть для суперкомп’ютерів, і дослідники вирішили використати 200 000 зразків для його вирішення.
На сучасному технологічному рівні навіть найшвидшому суперкомп’ютеру знадобилося б приблизно 700 секунд, щоб обробити кожен зразок, і загалом п’ять років обчислювального часу, щоб обробити зразки, які мали на увазі дослідники. На противагу цьому, Jiuzhang обробив їх менш ніж за секунду. Це в 180 млн разів швидше, ніж у найшвидшого суперкомп’ютера на планеті на сьогодні.
У США також працюють над квантовими комп’ютерами і виявили, що субатомні частинки, які беруть участь в обчислювальному процесі, схильні до помилок, навіть якщо піддаються найменшим збуренням з навколишнього середовища. Саме тому квантові комп’ютери працюють в ізольованих середовищах і при надзвичайно низьких температурах.
Jiuzhang, з іншого боку, використовує світло як фізичне середовище для обчислень, і йому також не потрібно працювати при екстремально низьких температурах. Команда навмисно використала деякі з передових алгоритмів, які використовуються сьогодні, щоб продемонструвати переваги використання квантових обчислень. Дослідження показало, що навіть “шумні” квантові комп’ютери на ранніх стадіях мають явну перевагу над класичними комп’ютерами.
Дослідницька група заявила, що обчислення, досягнуті Jiuzhang, можуть також допомогти дослідникам застосовувати технологію в таких сферах, як видобуток даних, біологічна інформація, мережевий аналіз і дослідження хімічного моделювання, зазначає дослідницька група.
Читайте також: