Астрофізики з Університету Бата розробили новий метод визначення місцезнаходження надзвичайно рідкісних позагалактичних об’єктів. Вони сподіваються, що їх метод виявлення «квазарів мінливого зовнішнього вигляду» наблизить вчених хоча б на крок до розгадки однієї з найбільших загадок Всесвіту – того, як ростуть надмасивні чорні діри. Вважається, що квазари відповідають за регулювання зростання надмасивних чорних дір і їх батьківських галактик.
Квазар – це область вражаючої світності в центрі галактики, що живиться надмасивною чорною дірою – найбільшим типом чорної діри, маса якої перевищує масу нашого Сонця у мільйони чи мільярди разів.
Квазари, які змінюють вигляд, швидко переключаються між станом високої світності і станом низької світності, і вченим ще належить з’ясувати – чому. Коли яскравість знижується, квазар стає занадто тьмяним, щоб його можна було побачити на тлі батьківської галактики, тому космовченим важко знайти або його, або надмасивну чорну діру, з якою він пов’язаний.
Теж цікаво: Астрономи вперше виявили наслідки «спагетіфікації» зірки чорною дірою
Новий метод виявлення дозволить дослідникам знаходити квазари, що зазнають різких змін світності, і, отже, проводити повніший перепис надмасивних чорних дір. Наступним кроком буде вивчення причин перемикання світності, щоб дати вченим краще розуміння того, як ростуть надмасивні чорні діри. З цього, ймовірно, з’являться ключі до розгадки ланцюга подій, які призводять до зростання галактик, оскільки вихід енергії з надмасивних чорних дір може вплинути на долю галактик.
Що таке квазари?
Квазари – найяскравіше постійне джерело світла у Всесвіті. Вважається, що у багатьох галактик, включаючи нашу власну, є по одному такому джерелу, а астрофізики визначили в цілому більше мільйона. Квазари утворюються, коли газоподібна речовина притягується силами гравітації до надмасивної чорної діри. Коли цей газ наближається до чорної діри, він утворює «акреційний диск», який обертається навколо неї. Енергія вивільняється з диска у вигляді електромагнітного випромінювання, і саме це випромінювання створює світність квазара.
Теж цікаво: Чорна діра «Єдиноріг» може бути найменшою і найближчою до Землі
Акреційний диск оточений товстим шаром пилу, який приховує більшу частину випромінювання квазара. Оскільки структура пилу дуже щільна, рівень затемнення не повинен змінюватися в людських часових масштабах, проте може здатися, що квазар швидко перемикається з яскравого виду на темний, що було б дуже дивно, якби це було так. Створення повнішого списку квазарів зі змінним зовнішнім виглядом було б важливим кроком на шляху до розуміння причин цих очевидних переходів.
Попередні спроби ідентифікувати мінливі квазари покладалися на змінність в широкому діапазоні довжин хвиль – метод, званий фотометричною мінливістю, який, як відомо, пропускає квазари з меншою світністю. Дослідники Бата використовували спектроскопічні дані для оцінки змін в дуже малих діапазонах довжин хвиль, що дозволило їм виявити квазари зі змінним зовнішнім виглядом, які були пропущені фотометричними пошуками. Використовуючи цю техніку, вони виявили чотири мінливих квазара на відстані мільйонів світлових років від Землі. Всі чотири були дуже тьмяними, щоб їх можна було вловити фотометричним пошуком. Раніші спроби ідентифікації виявили тільки два з цих квазарів в одній і тій же області.
Колишній студент MPhys в Баті, Барт Поттс, який керував дослідженням, пояснив: «Ми взяли попередній набір даних і застосували наш новий метод, щоб подивитися, чи зможемо ми ідентифікувати будь-які нові мінливі квазари, які пропустили інші. Це дало підтвердження, що наша методологія була більш чутливою, ніж інші».
Читайте також:
- Відкрито унікальну систему чотирикратних квазарів
- Виявлено найвіддаленіший квазар з потужним радіовипромінюванням