Науковці, можливо, вперше зафіксували рідкісний тип подвійної зоряної системи, у якій одна зірка фактично обертається всередині іншої. Це відкриття пов’язане з дослідженням пульсара PSR J1928+1815, розташованого приблизно за 455 світлових років від Землі.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Пульсари – це надщільні залишки масивних зірок, що вибухнули у вигляді наднових. Їхня маса стискається до такої міри, що атоми втрачають свою структуру, і зірка складається майже повністю з нейтронів. Пульсари обертаються з великою швидкістю і випромінюють радіохвилі з магнітних полюсів, які спостерігаються із Землі як регулярні імпульси світла.
Вчені з Національної астрономічної обсерваторії Китаю за допомогою найбільшого радіотелескопа у світі FAST виявили, що пульсар має гелієвого компаньйона – зірку, маса якої становить від 1 до 1,6 сонячної. Вона втратила зовнішні водневі оболонки, залишивши ядро, насичене гелієм.
Ще більш вражаючою є відстань між цими зорями – лише 1,12 мільйона кілометрів, що в 50 разів менше відстані між Меркурієм і Сонцем. Вони роблять повне обертання навколо одна одної лише за 3,6 години.
PSR J1928+1815 є мілісекундним пульсаром – він обертається майже 100 разів на секунду. Така швидкість обертання часто виникає, коли пульсар “поглинає” матеріал із зірки-компаньйона, що змушує його прискорюватися.
Існує теоретична фаза розвитку таких систем, відома як «фаза спільної оболонки», під час якої пульсар занурюється в зовнішні шари зірки-партнера. До цього моменту подібні системи були лише гіпотетичними – зараз науковці мають перший можливий доказ їх існування.
Моделювання показало, що пульсар і його компаньйон спочатку перебували на орбіті на відстані, удвічі більшій за відстань між Землею і Сонцем. У процесі еволюції пульсар затягував матеріал із зірки-компаньйона, формуючи навколо них спільну оболонку. Приблизно за 1000 років пульсар змістився ближче до ядра зірки, внаслідок чого оболонка розсіялася, і утворилася надщільна подвійна система.
Дослідники вважають, що подібних систем у Чумацькому Шляху може існувати від 16 до 84. Це крихітна частка серед загальної кількості зірок у нашій галактиці, яка налічує від 100 до 400 мільярдів зірок. Деталі відкриття опубліковані 22 травня в онлайн-версії журналу Science.
Читайте також:
- Телескоп Габбл виявив блукаючу надмасивну чорну діру, яка знищила зірку
- NASA «оживило» двигуни космічного апарата Voyager 1: вони не працювали 20 років