Земна атмосфера захищає нас від високоенергійних частинок із космосу. Для самої атмосфери це не проходить безслідно. Сонячні спалахи і частинки з глибин Всесвіту збурюють її, і ці події добре реєструються. Зазвичай вони незначні. Але не у випадку найяскравішого гамма-сплеску в історії спостережень, який зачепив Землю 9 жовтня 2022 року. Він сколихнув навіть верхні шари іоносфери, чого ніколи не спостерігалося.
Уперше гамма-сплеск і реакцію іоносфери пов’язали в одну подію 1 серпня 1983 року. Сплеск опосередковано вплинув на амплітуду дуже низької радіочастоти. Нижня частина іоносфери (до 350 км) виявилася збурена високоенергетичними частинками з космосу, що виразилося в збуреннях електромагнітного поля і позначилося на радіозв’язку. Згодом такі події багаторазово реєструвалися, як регулярно реєструються збурення нижніх шарів іоносфери від потрапляння високоенергетичних частинок, які випускає Сонце в процесі спалахів.
Вище 350 км частинки з космосу ніяк не проявляли себе в іоносфері. Але 9 жовтня 2022 року змінило все. Спалах GRB 221009A виник на відстані приблизно 2,4 млрд світлових років. Найімовірніше, це було народження чорної діри з вибуху наднової. Пізніше в неї виявили цікаво структурований джет. Подія тривала вона 7 хвилин, проте в іоносфері Землі на висоті близько 500 км збурення тривало годинами, як показало спеціально проведене дослідження.
“У даній роботі ми наводимо докази збурення електричного поля іоносфери на висоті близько 500 км, спричиненого сильним гамма-сплеском, який стався 9 жовтня 2022 р., – пише група фахівців під керівництвом астрофізика Мірко Пірсанті з Університету Аквіли та Національного інституту астрофізики в Італії. – Використовуючи як супутникові спостереження, так і нову, спеціально розроблену аналітичну модель, ми доводимо, що GRB 221009A справив глибокий вплив на іоносферну провідність Землі, спричинивши сильне збурення не тільки в нижній, а й у верхній іоносфері (на відстані близько 500 км)”.
Енергія GRB 221009A була настільки колосальною, що засліпила сенсори всіх космічних телескопів, за винятком китайського, який у цей момент проходив технічне обслуговування і зареєстрував подію ніби примружившись – з майже повним відключенням сенсорів. Проте дані з інших супутників із гамма-датчиками теж пішли в роботу і дали змогу відтворити картину збурення у верхній частині іоносфери, коли високоенергетичні гамма-кванти від спалаху GRB 221009A почали в небаченому раніше масштабі взаємодіяти з частинками земної атмосфери.
Читайте також:
- ESA підписало Меморандум про участь в роботі космічної станції Starlab
- NASA будує космічний телескоп SPHEREx, який створюватиме унікальні карти Всесвіту