Тривалий космічний політ змінює заповнені рідиною простори вздовж вен та артерій у мозку. Про це розповідає нове дослідження Орегонського університету здоров’я та науки.
«Ці результати є важливими для подальшого освоєння космосу», – сказав автор дослідження Хуан Піантіно, доктор медичних наук, доцент кафедри педіатрії і неврології медичного факультету OHSU. «Це також змушує задуматися про деякі основні фундаментальні питання науки і про те, як розвивалося життя на Землі». У ході дослідження було отримано зображення мозку 15 астронавтів до та після тривалої роботи на Міжнародній космічній станції.
Дослідники використовували магнітно-резонансну томографію для вимірювання периваскулярного простору – простору навколо кровоносних судин – у мозку астронавтів до їх запуску та одразу після їх повернення. Вони також провели повторні вимірювання МРТ через 1, 3 та 6 місяців після повернення. Зображення космонавтів порівнювалися із зображеннями того ж таки периваскулярного простору в мозку 16 землян.
Порівнюючи знімки до і після, вони виявили збільшення периваскулярних просторів у мозку астронавтів, які вперше побували в космосі, але не виявили різниці між астронавтами, які раніше вже працювали на борту космічної станції. «Дослідні астронавти, можливо, досягли якогось гомеостазу», – сказав Піантіно. У всіх випадках вчені не виявили проблем із рівновагою або зоровою пам’яттю, які могли б свідчити про неврологічний дефіцит в астронавтів, попри відмінності, виміряні в периваскулярних просторах їх мозку. Порівнюючи велику групу астронавтів, це дослідження є першим порівняльним аналізом важливого аспекту здоров’я мозку у космосі.
Фізіологія людини заснована на тому факті, що життя розвивалося протягом мільйонів років, будучи прив’язаним до гравітаційного тяжіння Землі. У космосі нормальний потік спинномозкової рідини у головному мозку змінюється під впливом сили гравітації. «Ми всі пристосувалися використати гравітацію на свою користь», – сказав Піантіно. «Природа не помістила наш мозок у ноги – вона помістила його високо вгору. Якщо усунути гравітацію з рівняння, як це вплине на фізіологію людини?». Дослідники вирішили з’ясувати це, вимірявши периваскулярні простори, через які в мозок надходить спинномозкова рідина.
Ці простори є невіддільною частиною природної системи очищення мозку, що відбувається під час сну. Відома як глімфатична система, ця мережа, що охоплює весь мозок, очищає його від метаболічних білків, які інакше могли б накопичуватися в мозку. На думку вчених, ця система працює оптимально під час глибокого сну. Периваскулярні простори, виміряні у мозку, є «апаратним забезпеченням» глімфатичної системи. Збільшення цих просторів відбувається за старіння, і навіть пов’язане з розвитком деменції.
Дослідники використали метод, розроблений для вимірювання змін у периваскулярних просторах за допомогою МРТ-сканування. За словами Піантіно, результати дослідження можуть виявитися корисними для діагностики та лікування земних захворювань, пов’язаних зі спинномозковою рідиною, таких як гідроцефалія. «Ці результати допомагають не тільки зрозуміти фундаментальні зміни, що відбуваються під час космічного польоту, але й допомогти людям на Землі, які страждають на захворювання, які впливають на циркуляцію спинномозкової рідини», – сказав Піантіно.
Ви можете допомогти Україні боротися з російськими окупантами. Найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Читайте також:
Leave a Reply