Приблизно через місяць після початку війни слідом за першою хвилею виходу з російського ринку намітилася друга. Протягом квітня вона наростала і ставала все очевиднішою. І цього разу серед фірм, що залишають російський ринок, особливо багато виробничих компаній. Які мають заводи і виробництва не стільки в столиці, скільки в регіонах і часто є важливими чи навіть ключовими роботодавцями.
Чимало виробничих компаній було і в першій хвилі, досить згадати німецьких автобудівників Volkswagen, Mercedes-Benz, BMW і Daimler Truck, що припинили випуск автомобілів у Калузі та Нижньому Новгороді, у підмосковному Єсипові, Калінінграді та Набережних Човнах. Але в перші дні війни вони заявили саме про припинення виробництва, залишивши відкритим питання про остаточний вихід з росії.
На такий крок із цієї четвірки (поки що) пішов лише Daimler Truck. 24 березня виробник вантажівок та автобусів повідомив, що вийшов зі спільного підприємства Даймлер КАМАЗ Рус. Це і був один з перших прикладів другої хвилі, що починалася. Її ключова особливість у тому, що західні інвестори, головним чином – промислові компанії, остаточно позбавляються своєї виробничої бази у росії.
Daimler Truck фактично просто кинув своє обладнання у цехах КАМАЗа, який потрапив під західні санкції через виробництво військової техніки, у тому числі і тієї, що застосовується під час вторгнення в Україну.
Також 28 березня свій бізнес у рф виставили на продаж одразу два європейські пивоварні гіганти – нідерландський Heineken і датський Carlsberg. Протягом кількох тижнів вважалося, що Carlsberg має шанси продати свій бізнес світовому лідеру галузі Anheuser-Busch InBev (AB InBev). Однак 22 квітня цей бельгійський концерн оголосив, що теж йде з російського ринку.
На відміну від пивоварів, німецька компанія Dr. Oetker, відома своїми замороженими піцами, десертами та інгредієнтами для випічки, не стала довго чекати на покупця з великими грошима – і 8 квітня оголосила, що продала свій завод у Білгороді його російському керівництву.
Схожим шляхом пішли і два великі французькі інвестори в економіку рф. 11 квітня фінансова група Societe Generale, оголосивши про припинення банківської та страхової діяльності в росії, повідомила про продаж російського Росбанку своєму давньому партнеру, компанії підприємця Володимира Потаніна Інтеррос.
А 27 квітня стало відомо, що автобудівельник Renault «передає» (судячи з усього, за суто символічну суму або взагалі безкоштовно) свою 68-відсоткову частку в найбільшому в росії виробнику легкових автомобілів АвтоВАЗ у Тольятті московському науково-дослідному інституту НАМІ, а свій завод Рено Росія у Москві – московській міській владі.
Також варіант виходу с російського ринку розглядає і німецький виробник побутової хімії, косметики та предметів особистої гігієни Henkel, який оголосив про ухвалення принципового рішення 19 квітня.
Наведу ще кілька повідомлень останніх півтора-двох тижнів. Так, 22 квітня шведська компанія Essety, що випускає туалетний папір Zewa, жіночі прокладки Libresse та дитячі підгузки Libero, повідомила, що через погіршення умов ведення бізнесу в росії хоче продати три свої заводи. 26 квітня фінський виробник плавлених сирів Valio оголосив, що продав російській м’ясній компанії свій завод. 28 квітня французька Total Energies повідомила, що просто зупиняє свій завод з виробництва моторних олив у Калузькій області.
Тож друга хвиля виходу західних компаній явно йде – і протягом травня, напевно, наростатиме. Як я вже сказала, пішов вже третій місяць відтоді, як заводи німецьких автобудівників Volkswagen, Mercedes-Benz і BMW зупинили виробництво. Тож рано чи пізно їм доведеться вирішувати, як довго вони мають намір платити зарплати за вимушений простій своїм працівникам на заводах у російських регіонах.
Ви можете допомогти Україні боротися з російськими окупантами. Найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Читайте також:
Leave a Reply