Кільця Урана виглядають напрочуд святковими на нещодавньому знімку, який зробив космічний телескоп імені Джеймса Вебба. Це вже друге зображення Урана, зроблене телескопом цього року. Перше, оприлюднене у квітні, складалося з зображень, отриманих в інфрачервоному діапазоні довжин хвиль 1,4 і 3,0 мкм. Новий знімок додає додаткові довжини хвиль, а саме 2,1 і 4,6 мікрона, щоб створити повніший огляд сьомої планети.
Однак на новому зображенні Урана видно не лише планету. Вищезгадані кільця яскраво сяють в інфрачервоному світлі, а оптика телескопа навіть дозволила розрізнити невловне внутрішнє кільце Дзета. На знімку також зафіксована значна частина з 27 супутників Урана. Це п’ять великих супутників: Арієль, Міранда, Оберон, Титанія та Умбрієль, а також декілька маленьких.
Завдяки великій кількості деталей на зображенні видно північну полярну шапку Урана. На відміну від полярних шапок Землі та Марса, які складаються з твердого льоду, Уран – газоподібний, і його полярні шапки – це туманні ореоли аерозолів, які висять високо в його атмосфері. Північна полярна шапка звернена майже прямо до нас. Науковці вже спостерігали деякі деталі в інфрачервоному діапазоні, але вони ніколи не були настільки чіткими. Яскрава пляма на знімку є центром величезного вихору.
Уран – дійсно дивна планета, оскільки обертається навколо Сонця боком, нахиленим на 98° до площини екліптики. Замість того, щоб його полюси були зверху та знизу, ми бачимо їх прямо, і це створює унікальні кліматичні умови, які астрономи прагнуть спостерігати за допомогою телескопа Вебба напередодні північного літнього сонцестояння Урана у 2028 році.
Зараз здається дивним, що в 1986 році, коли місія NASA “Вояджер-2” пролітала повз крижаного гіганта, панувала думка, що Уран “нудний” і має нецікаву атмосферу після атмосферних бур, що спостерігалися на Юпітері та Сатурні. Планетологи навіть не підозрювали, що в інфрачервоному діапазоні на Урані багато чого можна помітити.
Нещодавній Десятирічний огляд планетарної науки та астробіології визначив місію на Уран як пріоритет номер один. Вирівнювання орбіт означає, що місія, якій потрібно понад 10 років, щоб досягти Урана, повинна бути запущена до 2030 року, але планетологи досі очікують дозволу від NASA.
Читайте також:
яка краса!
Так, згодна)
І виглядає трохи схоже на якийсь портал в майбутнє чи паралельний вимір)