Схожі на собак роботи – це окремий великий напрям у робототехніці, і інженерам Федеральної політехнічної школи Лозанни (Швейцарія) вдалося сказати тут нове слово. Побудований ними експериментальний робот продовжує рух на біговій доріжці навіть із відключеними моторами – йому достатньо противаги.
Автором проєкту став канадський студент-робототехнік Мікаель Ашкар, а основою роботи послужили дані, отримані в результаті захоплення руху реальних собак. За допомогою методу головних компонент дані були згруповані в кілька векторів, що описують основні осі руху собаки, і це послужило основою для проєктування механізму.
Конструкція робота симетрична щодо поздовжньої осі. Кістки кінцівок йому замінили металеві стрижні, суглоби – надруковані на 3D-принтері полімерні блоки, а сухожилля – тонкі сталеві троси. Кожна з чотирьох ніг машини має по три суглоби, як у справжньої собаки, і кожен із них механічно узгоджений з іншими.
Під час першого випробування машини на учасників проєкту чекав сюрприз: варто було тільки запустити приводи робота, як він продовжив рух самостійно, без підтримки з боку двигунів, і єдиним необхідним для підтримки руху компонентом стала робота бігової доріжки. Робот обладнаний моторами, що приводять кожну ногу в рух, але ці мотори можна відключати.
“Спочатку ми подумали, що це випадковість. Тому ми трохи змінили конструкцію і знову випробували робота – і більше працювати він не зміг”, – розповів автор проєкту. Для того, щоб апарат зміг продовжувати рух, до його задньої частини прикріпили схожу на маятник противагу, покликану підтримувати біг. Це, звісно, не вічний двигун: для стрибків і подолання перешкод без приводів він обходитися не може.
“Наша мета не в тому, щоб змагатися з високотехнологічними собакоподібними роботами, а скоріше в тому, щоб досліджувати засновані на біологічних прототипах конструкції роботів. Це тягне за собою відточування фундаментального устрою робота і зміну його пасивних властивостей таким чином, щоб були потрібні лише прості системи управління – і все при максимальному розширенні можливостей робота. Те, що ми тут зробили – проєктували суглоби для узгодженої роботи – вже довело свою корисність для створення роботизованих рук та інших частин тіла”, – підсумував Мікаель Ашкар.
Читайте також:
Leave a Reply