Майбутня обсерваторія імені Вери К. Рубін допоможе астрономам краще зрозуміти два загадкових явища: темну енергію і темну матерію. Загадкова темна енергія, на яку припадає 68% Всесвіту, вочевидь, відповідальна за швидке розширення Всесвіту, яке спостерігається вченими. А темна матерія, яка становить 27% усієї матерії, має гравітаційне тяжіння, але не взаємодіє зі світлом, тому залишається непоміченою.
Разом ці загадкові компоненти утворюють те, що вчені називають темним Всесвітом. “Ви можете думати про темну матерію як про таку, що намагається побудувати космічні структури, тоді як темна енергія насправді намагається розбавити їх і розштовхнути”, – заявив науковець команди Rubin Operations Андрес Алехандро Плазас Малагон.
Обсерваторія Вери Рубін наразі будується на вершині гори Серро-Пачон в Чилі та, за оцінками науковців, буде запущена в експлуатацію у 2025 році. Тут проводитимуться дослідження в рамках проєкту Legacy Survey of Space and Time (LSST), який допоможе вченим складати карту великомасштабної структури або космічної павутини Всесвіту з безпрецедентною деталізацією. Космічна павутина – це величезна структура, яка включає великомасштабний розподіл галактик, скупчень галактик, темної матерії та газу у Всесвіті.
Крім того, LSST надасть вченим масивний набір даних, який потрібен для розшифровки цих та інших таємниць Всесвіту. Широке поле зору величезного оглядового телескопа Сімоні, розташованого в обсерваторії, дозволить йому спостерігати, як павутина темної матерії змінює вигляд далеких галактик. Це спотворення допоможе вченим створити точніші карти темної матерії. Крім того, космічна павутина проллє світло на взаємодію між темною матерією та енергією. Це дослідження має важливе значення для розуміння структури Всесвіту і сил, які впливають на його еволюцію.
“З обсерваторією Рубін у нас буде все. Ми виміряємо властивості набагато більшої кількості галактик, ніж зараз, що дасть нам статистичну можливість використовувати слабке лінзування для створення карт розподілу темної матерії та вивчення того, як темна енергія еволюціонує з часом”, – зазначають вчені.
Крім того, телескоп обсерваторії зможе краще дослідити явище, відоме як слабке гравітаційне лінзування. “Космологи використовують слабке лінзування, щоб зробити висновок про “грудкуватість” матерії, спостерігаючи, як її гравітація викривляє світло, – повідомляють науковці. – Але на відміну від сильного гравітаційного лінзування, яке часто створює гігантські, красиві дуги навколо скупчень галактик, слабке лінзування створює крихітні спотворення світла від далеких галактик”.
Здатність обсерваторії Рубін сканувати величезні ділянки неба і виявляти надзвичайно слабкі та далекі галактики дозволить їй збирати дані про мільярди галактик і про їхню форму. Ця обсерваторія нового покоління досліджуватиме небо південної півкулі кожні кілька ночей протягом десятиліття за допомогою 8,4-метрового телескопа, оснащеного найбільшою у світі цифровою камерою.
Читайте також: