Дослідники океану в Арктиці виявили підводний вулкан, що вивергає бруд і метан з іншого, більшого кратера, який, ймовірно, утворився після катастрофічного виверження наприкінці останнього льодовикового періоду.
Дослідники помітили незвичайний об’єкт на Землі приблизно за 80 миль (130 кілометрів) на південь від норвезького Ведмежого острова, або Бьорноя, в Баренцевому морі. Вулкан, який команда назвала грязьовим вулканом Бореаліс, є лише другим у своєму роді, виявленим у норвезьких водах.
“Досліджувати морське дно і відкривати нові джерела метану – це все одно, що знаходити приховані скарби”, – сказав Стефан Буенц, професор Арктичного університету Норвегії (Університет Тромсе) і співкерівник експедиції “Поглиблення знань про метан в Арктиці” (AKMA), яка зробила це відкриття. “Кожного разу, коли ми спускаємося на морське дно, у нас виникає відчуття, що ми тільки починаємо розуміти велике і неймовірне розмаїття таких систем”, – сказав Буенц у перекладеній заяві.
Підводний грязьовий вулкан – це геологічна структура, утворена виверженням каламутної рідини та газу, переважно метану.
Грязьовий вулкан Бореаліс має приблизно 7 метрів в діаметрі та близько 2,5 м заввишки. 7 травня вчені використовували дистанційно керований марсохід, щоб зняти кадри, на яких видно, як невелика гора безперервно викидає каламутну рідину, яка, на думку дослідників, багата метаном. Метан є потужним парниковим газом, який, потрапляючи в атмосферу Землі, сприяє зміні клімату.
Вулкан розташований посеред іншого, набагато більшого кратера, який має 300 м завширшки та 25 м завглибшки. Виняткове утворення знаходиться на глибині 400 м під поверхнею моря і, ймовірно, є результатом раптового і масивного виверження метану після останнього льодовикового періоду, 18 000 років тому, йдеться в повідомленні.
“Спостереження за підводним виверженням в режимі реального часу нагадує мені, наскільки “живою” є наша планета”, – сказала Джуліана Панієрі, професор геології в Арктичному університеті Норвегії та керівник експедиції.
Дослідники виявили, що фланги вулкана кишать тваринами, які харчуються карбонатними кірками – мінеральними кірками, що утворюються, коли мікроорганізми споживають метан і виробляють бікарбонат як побічний продукт, згідно з дослідженням, опублікованим у Міжнародному журналі екологічних досліджень та громадського здоров’я за 2019 рік, – які сформувалися тисячі років тому. Вони спостерігали за морськими анемонами, губками, коралами, морськими зірками, морськими павуками та різноманітними ракоподібними.
Єдиним іншим відомим грязьовим вулканом у норвезьких водах є вулкан Хокон Мосбі. Цей об’єкт шириною 1 км був виявлений на глибині 1 250 м під поверхнею води на морському дні на південь від Шпіцбергену в 1995 році, згідно з даними Центру геобіології Бергенського університету. Підводні грязьові вулкани важко виявити та нанести на карту, але, за оцінками дослідників, їх може бути сотні й тисячі на морському дні в усьому світі, згідно з главою 2021 року в “Конспекті лекцій з системних наук про Землю”.
Ці вулкани відкривають рідкісне вікно в геологічні процеси, що відбуваються глибоко під земною корою, оскільки вони вивергають з цих глибин переважно воду, мінерали та дрібні осадові породи. За словами Панієрі, вони також дають підказки про попередні середовища й умови на Землі та можуть дати уявлення про системи на інших планетах.
Експедиція AKMA складається з трьох частин і досліджує активність метану в арктичних водах. Зараз вчені шукають подібні утворення в Арктиці. “Ми не виключаємо можливості відкриття інших грязьових вулканів у Баренцевому морі”, – сказав Панієрі.
Читайте також :