Місяць зменшився більш ніж на 45 м в діаметрі, оскільки його ядро поступово охолоджувалося протягом останніх кількох сотень мільйонів років. Це призвело до того, що на його поверхні при стисканні утворюються складки, як на винограді, який зморщується і стискається до розміру родзинки. Але на відміну від гнучкої шкірки винограду, поверхня Місяця крихка, тож цей процес призводить до утворення розломів. Так, вчені виявили, що це стискання призвело до помітного викривлення поверхні в його південному полярному регіоні – в тому числі в районах, які NASA запропонувало для висадки екіпажу місії Artemis III.
Оскільки утворення розломів, спричинене зменшенням Місяця, часто супроводжується сейсмічною активністю, розташування поблизу або всередині таких зон може становити небезпеку.
Вчені пов’язали групу розломів, розташованих у південному полярному регіоні Місяця, з одним з найпотужніших місячних землетрусів, зафіксованих сейсмометрами “Аполлона” понад 50 років тому. Науковці використали моделі для імітації стабільності поверхневих схилів у цьому регіоні та виявили, що деякі ділянки особливо вразливі до зсувів внаслідок сейсмічних поштовхів.
“Наше моделювання припускає, що неглибокі місячні землетруси, здатні викликати сильні підземні поштовхи в південному полярному регіоні, можливі в результаті зсувів на існуючих розломах або утворення нових насувних розломів, – зазначають вчені та додають, що ці розломи та їхній потенціал бути активними, а також формування нових потрібно враховувати при плануванні розташування аванпостів на Місяці.
Неглибокі місячні землетруси відбуваються поблизу поверхні Місяця, на глибині близько сотні кілометрів углиб кори. Вони спричиняються розломами в надрах Місяця і можуть бути достатньо сильними, щоб пошкодити будівлі, обладнання та інші створені людиною споруди. Щобільше, вони можуть тривати годинами та навіть цілий день – як, наприклад, місячний поштовх магнітудою 5 балів, зафіксований пасивною сейсмічною мережею “Аполлон” у 1970-х роках. Тож ці поштовхи можуть зруйнувати гіпотетичні людські поселення на Місяці.
Дослідники продовжують складати карту Місяця та його сейсмічної активності, сподіваючись виявити більше місць, які можуть бути небезпечними для людських досліджень. Місії NASA Artemis, які мають здійснити свій перший політ з екіпажем наприкінці 2024 року, в кінцевому підсумку сподіваються встановити довгострокову присутність на Місяці та врешті-решт навчитися жити й працювати в іншому світі за допомогою місячних обсерваторій, аванпостів і поселень. Ця робота допомагає підготуватися до того, що чекає на людей на Місяці.
Читайте також:
Leave a Reply