Ідея підняти температуру на Марсі виникла незабаром, як з’ясувалося, що на його поверхні холодно навіть для мікробного життя. За останні десятиліття було висунуто безліч теорій, як зігріти Червону планету, включно з ідеєю Ілона Маска скинути на планету безліч термоядерних бомб. У новій роботі вчені зі США обґрунтували практичний спосіб зігріти Марс, який у 5000 разів ефективніший за попередні пропозиції.
Вивчено, що середня температура на Марсі становить -62 °C. Це занадто низько навіть для життєдіяльності бактерій і мікробів. Підвищення цієї температури хоча б на 10 °C стало б стартом для початку процесу тераформування планети. Здебільшого ідеї щодо підвищення температури Марса будувалися навколо необхідності доставляти сировину із Землі або добувати рідкісні ресурси на самій планеті. У всіх випадках відправною точкою для розрахунків була максимальна віддача від процесів, що підвищують температуру на Марсі, що відразу підіймало ціну питання до захмарних висот.
Група вчених із Чиказького університету, Північно-Західного університету та Університету Центральної Флориди запропонувала інше рішення, яке, за розрахунками, обіцяє виявитися в 5000 разів ефективнішим за попередні пропозиції. Дослідники запропонували розпорошувати в атмосфері Марса наночастинки, що виготовляються на місці з поширеної там сировини – заліза та алюмінію, на які багатий всюдисущий марсіанський пил.
На Землі, як відомо, людство починає страждати від глобального потепління, загострення якого воно могло саме спровокувати індустріалізацією. Не останню роль у цьому процесі відіграють викиди парникових газів та аерозолів в атмосферу. Аналогічним чином, але під суворим контролем, можна підняти температуру на Марсі, як показало нове дослідження. Особлива форма наночастинок, що чимось нагадує звичайні блискітки, допоможе ефективно розсіювати відбите від поверхні планети світло Сонця.
За словами дослідників, поріг досягнення прийнятної для мікробного життя температури не такий вже й високий. Достатньо вводити в атмосферу Марса наночастинки зі швидкістю 36 літрів на секунду, щоб уже через кілька місяців на планеті стало на 10 °C тепліше. Це найбільш реалістичний сценарій з усіх запропонованих раніше, як показують розрахунки. При цьому процес потепління цілком оборотний. Досить перестати вносити в атмосферу наночастинки та на Марсі знову похолодає.
Також дослідники вважають, що не потрібно гнатися за створенням на Марсі умов для життя людей без скафандрів та іншого захисту. Для першого і головного етапу зміни клімату на планеті проривом стане вже мікробне життя сільськогосподарського призначення, для чого потрібно не так вже й сильно нагріти планету. Мікроби та бактерії зможуть забезпечувати марсіанську колонію продуктами харчування і, можливо, почнуть потроху наповнювати атмосферу киснем. Але це буде вже інша і зовсім нешвидка історія. Атомні бомбардування з цим точно не допоможуть.
Якщо вам цікаві статті та новини про авіацію та космічну техніку — запрошуємо вас на наш новий проєкт AERONAUT.media.
Читайте також:
Свою Землю практично угробили. Живу, нормальну, обжиту.
І тепер беруться за “”створення умов для життя” на Марсі, де життя може колись і було та щезло мільярди років тому. І вже ніколи не відродиться ні за жодних умов.
А от грошиків на цій ідеї дехто з “вчених” заробить, поки ще не закінчилось життя на Землі.
Оце і весь базар навколо створення життя на Марсі.
До речі, ще є одна непогана ідея можливості хапанути грошиків на “космічних” проєктах.
Це про те, що ще якісь вчені писали, що на якоїсь планеті, неподалік від нашої, поверхню планети товщиною з кілометр складають суцільні алмази.
Чим не проект ?
Як, наприклад, байка з серії “кравчуківських” побріхеньок, 90-х років, що на руслі (дні) річки Єланка – це на Миколаївщині, товстим шаром лежать поклади золота, яке можна бульдозером вигортати на береги.
Але, мовби, цього не можна робити бо золота вигорнуть стільки багато, що ціна на нього впаде до рівня металобрухту.
Обвалиться світовий ринок дорогоцінних металів і настане всесвітня фінансова криза.
Ну взагалі-то політика експансії та освоєння космосу, як я вважаю – єдина вірна стратегія людства, яка повинна перенести виробництво та пошук/видобування корисних копалин за межі Землі. А як по іншому врятувати планету? Саме на це треба спрямовувати енергію, час, ресурси та фінанси. Чому ви вважаєте, що це щось погане? Так, хтось заробить на цьому, але це благородна мета заради усього людства. У дитинстві мені мріялося, що 21 сторіччя буде ерою розквіту космонавтики та освоєння хоча б сонячної системи. А по факту тут дурнуваті сусіди нав’язують світу війни за території, як у середньовіччі.