Вчені відкрили рідкісне видовище в сусідній зоряній системі: Шість планет обертаються навколо своєї центральної зірки в ритмічному такті. Планети рухаються в орбітальному вальсі, який повторюється настільки точно, що його можна легко покласти на музику.
“Це відкриття стане еталонною системою для вивчення того, як формуються, еволюціонують субнептуни, найпоширеніший тип планет за межами Сонячної системи, з чого вони складаються і чи мають вони належні умови для підтримки існування рідкої води на своїй поверхні”, – сказав Луке.
Шість планет обертаються навколо зірки HD110067, яка знаходиться на відстані близько 100 світлових років у північному сузір’ї Кома Берегині.
У 2020 році супутник NASA Transiting Exoplanet Survey Satellite (TESS) виявив провали в яскравості зірки, які вказували на проходження планет перед поверхнею зірки. Поєднавши дані TESS і супутника Європейського космічного агентства для дослідження екзопланет (Cheops), команда дослідників проаналізувала дані та виявила першу у своєму роді конфігурацію.
Хоча багатопланетні системи поширені в нашій галактиці, ті, що перебувають у тісному гравітаційному утворенні, відомому як “резонанс”, спостерігаються астрономами набагато рідше.
У цьому випадку найближча до зорі планета робить три орбіти на кожні дві орбіти наступних планет – так званий резонанс 3/2 – і ця закономірність повторюється серед чотирьох найближчих планет. Серед найвіддаленіших планет схема з чотирьох орбіт на кожні три наступні планети (резонанс 4/3) повторюється двічі.
І ці резонансні орбіти є непорушними: планети, ймовірно, виконують один і той самий ритмічний танець відтоді, як система сформувалася мільярди років тому, кажуть вчені.
Орбітально-резонансні системи надзвичайно важливо знаходити, оскільки вони розповідають астрономам про формування та подальшу еволюцію планетної системи. Планети навколо зірок, як правило, формуються в резонансі, але можуть бути легко порушені. Наприклад, дуже масивна планета, близьке зіткнення із зіркою, що проходить повз, або гігантське зіткнення – все це може порушити ретельну рівновагу.
Як наслідок, багато відомих астрономам багатопланетних систем не перебувають у резонансі, але виглядають досить близькими, щоб колись бути в резонансі. Однак багатопланетні системи, що зберігають свій резонанс, трапляються рідко.
“Ми вважаємо, що лише близько одного відсотка всіх систем залишаються в резонансі, і ще менше показують ланцюжок планет в такій конфігурації”, – сказав Луке. Саме тому HD110067 є особливою і запрошує до подальшого вивчення: “Вона показує нам первозданну конфігурацію планетної системи, яка збереглася недоторканою”.
Більш точні вимірювання мас і орбіт цих планет будуть потрібні для подальшого уточнення картини того, як сформувалася система.
Читайте також:
От що значить мало різного сміття на кшталт комет і астероїдів… Бо у нас у Сонячній системі — всі співвідношення між періодами обертання планет дробами з невеликими чисельниками і знаменниками виражаються досить приблизно. А виражати дробом з великим чисельником і знаменником — так поки пройде відповідне число обертів, то довгóти перигеліїв-афеліїв орбіт усіх планет та їх висхідних-низхідних вузлів однієї відносно іншої (та й величѝни самих ексцентриситетів та взаємних нахилів орбіт) “сповзуть” до чортів собачих :) на зовсім інші значення :)