Найпотужніше метеоритне бомбардування Землі, про яке не було відомо раніше, сталося приблизно 800 мільйонів років тому. До таких висновків дійшли японські вчені з Університету Осаки, які проаналізували деталі не земної, а місячної поверхні.
Сьогодні вчені мають чимало доказів того, що удари різних космічних тіл в минулому грали важливу роль в еволюції нашої планети. Наприклад, вважається, що астероїд розміром в десять кілометрів, врізавшись в Землю 66 мільйонів років тому і утворивши відомий сьогодні гігантський кратер Чіксулуб діаметром 180 км, став причиною зникнення трьох чвертей всіх видів тварин і рослин на Землі, в тому числі більшості динозаврів.
За оцінками вчених, астероїди такого розміру здатні бити в Землю не часто – раз приблизно в сто мільйонів років. Однак вивітрювання, вулканізм і інші види геологічної активності на Землі в основному встигли стерти з лиця планети сліди всіх ударних кратерів, які били по ній раніше, ніж 600 мільйонів років тому. Ці процеси позбавляють вчених можливості дізнатися про космічні катаклізми, які відбувалися на Землі в більш ранні епохи.
З цієї причини група японських вчених вирішила досліджувати древні кратери на поверхні Місяця, де майже відсутнє природне вивітрювання, і в умовах відсутності атмосфери деталі рельєфу залишаються незмінними дуже довго за геологічними мірками.
Для цього вони звернулися до знімків, зроблених японським місячним орбітальним зондом «Кагуя», запущеним у вересні 2007 року.
Вчені поставили собі за мету визначити вік цих кратерів – всього 59 штук діаметром більше 20 кілометрів. Для цього вони використовували цікаву методику, засновану на аналізі кілець з викинутої з кратера речовини. Справа в тому, що темпи випадання невеликих астероїдів (від 100 до 1000 метрів в діаметрі) на Місяць відомі непогано, тому підрахунок числа більш свіжих кратерів на поверхні стародавньої викинутої речовини дозволяє дізнатися, коли утворився великий старий кратер.
Такий аналіз показав, що вісім з вивчених кратерів, в тому числі відомий кратер Коперніка (глибиною 3800 метрів і діаметром 93 км), з якого американські астронавти привезли зразки матеріалу, сформувалися одночасно.
За допомогою радіоізотопного методу і аналізу скляних гранул, вчені встановили, що ці кратери утворилися в ході потужного метеоритного дощу близько 800 мільйонів років тому. Виходячи з того, що таке ж бомбардуванням в ту епоху мала на собi вiдчути i Земля, вчені підрахували, що на нашу планету в той період мало випасти 40-50 трлн тон метеоритної речовини – це в 30-60 разів більше, ніж маса Чіксулубського метеорита.
Це бомбардування відбувалося на Місяці і Землі безпосередньо перед настанням періоду Кріогену (720-635 мільйонів років тому), коли через рекордну заледеніння вода на планеті відображала майже все сонячне світло.
Минулі розрахунки показували, що удар Чіксулубского метеорита викинув в атмосферу величезну кількість пилу, це зробило хмари непрозорими і призвело до охолодження планети, пояснив автор дослідження Кентаро Терада з Університету Осаки.
Крім того, інший метеоритний дощ 470 млн років тому також міг підняти великий обсяг пилу, викликавши заледеніння в Ордовікський період.
«На основі цих оцінок я можу сказати – не дивно, що астероїдне бомбардування 800 млн років тому могло спровокувати льодовиковий період, оскільки загальна маса, що випала, в 10-100 разів більше, ніж при ударі Чіксулуб і метеоритного дощу 470 млн років тому», – пояснив Терада.
За оцінками вчених, в ході бомбардування 800 млн років тому на Землю могло випасти до 100 млрд тонн фосфору, що в 10 разів більше кількості речовини, сьогодні розчиненої в океані.
Вчені припускають, що ця обставина могла мати несподівані біологічні ефекти, оскільки фосфор – ключовий елемент молекул ДНК і клітинних мембран.
З огляду на терміни бомбардування, астрономи припустили, що джерелом її стало руйнування великого космічного тіла, що породило сімейство астероїдів Евлалія порядку 830 млн років тому. Раніше було встановлено, що сімейство Евлалія було прабатьком навколоземних астероїдів Бенну і Рюгу, речовину яких вчені мають намір досліджувати за допомогою космічних місій.
Читайте також: