Вчені, схоже, розгадали походження повільного сонячного вітру. В цьому їм допомогли дані, зібрані апаратом Solar Orbiter під час його зближення з Сонцем.
Сонячний вітер, який може рухатися зі швидкістю сотні кілометрів на секунду, цікавив вчених протягом багатьох років. Це безперервний потік заряджених частинок плазми від Сонця в космос, який рухається з різною швидкістю – той, що рухається зі швидкістю понад 500-600 км/с, називається швидким, а вітер зі швидкістю менш як 500 км/с – повільний. Коли цей вітер потрапляє в атмосферу Землі, він може спричинити приголомшливе полярне сяйво, але коли вивільняється більша кількість плазми, він може завдати шкоди супутникам і системам зв’язку.
Попри десятиліття спостережень, джерела і механізми, які вивільняють, прискорюють і транспортують плазму сонячного вітру від Сонця до нашої Сонячної системи, недостатньо вивчені, особливо у питання повільного сонячного вітру.
У 2020 році ESA та NASA запустили місію Solar Orbiter, мета якої – вимірювання та прив’язка сонячного вітру до місця його походження на поверхні Сонця. На борту апарата, який ще називають “найскладнішою науковою лабораторією, яку коли-небудь відправляли на Сонце”, є десять різних наукових приладів. Одні збирають і аналізують зразки сонячного вітру, що пролітають повз космічний апарат, а інші інструменти дистанційного зондування призначені для отримання високоякісних зображень активності на поверхні Сонця.
Поєднавши фотографії та дані інструментів, вчені вперше змогли чіткіше визначити, звідки бере початок повільний сонячний вітер. Це допомогло їм з’ясувати, як він вивільнюється і починає подорож у геліосферу. “Оскільки Solar Orbiter подорожує так близько до Сонця, ми можемо зафіксувати складну природу сонячного вітру, щоб отримати набагато чіткіше уявлення про його походження і про те, як ця складність зумовлена змінами в різних регіонах-джерелах”, – говорять вчені.
Вважається, що різниця між швидким і повільним сонячним вітром пов’язана з різними областями сонячної корони, зовнішнього шару атмосфери, з яких вони походять. Відкрита корона – це області, де лінії магнітного поля з одного боку “прикріплені” до Сонця, а іншим “тягнуться” в космос. Ці області прохолодніші та є джерелом швидкого сонячного вітру.
У закритій короні магнітні силові лінії замкнуті, з’єднані з сонячною поверхнею з обох кінців. Їх можна розглядати як великі яскраві петлі, які іноді розриваються. Одна з цілей Solar Orbiter – перевірити теорію про те, що повільний сонячний вітер походить із закритої корони і може виходити в космос через цей процес розриву і з’єднання магнітних силових ліній.
Команда проаналізувала активність, що відбувається на поверхні Сонця, і зіставила її з потоками сонячного вітру, зібраними космічним апаратом. Так вчені змогли визначити, що потоки повільного вітру походять з області, де зустрічаються відкрита і закрита корони, доводячи теорію про те, що повільний вітер здатний вириватися із закритих ліній магнітного поля через процес розриву і відновлення з’єднання. «Зміни у складі важких іонів разом з електронами надають переконливі докази того, що мінливість не тільки зумовлена різними регіонами джерел, але й процесами відновлення зв’язку, що відбуваються між закритими і відкритими контурами в короні», – говорять науковці.
Вчені додають, що досі аналізували дані Solar Orbiter лише за цей конкретний проміжок часу, і тепер вони планують розглянути інші випадки використання Solar Orbiter, а також провести порівняння з наборами даних інших близьких місій, таких як NASA Parker Solar Probe.
Читайте також: