Давня таємниця, яка спантеличувала астрономів протягом десятиліть, нарешті розгадана. «Перший відомий коричневий карлик», Gliese 229B, завжди здавався трохи не таким, як усі. Занадто тьмяний для своєї маси, він не відповідав очікуванням.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Команда астрономів на чолі з Джеррі Сюанем з Каліфорнійського технологічного інституту вирішила заглибитися в цю загадку. Використовуючи найсучасніші телескопи та інструменти, вони почали розгадувати таємниці Gliese 229B. На свій подив, астрономи виявили, що Gliese 229B – це не один об’єкт, а пара коричневих карликів, які обертаються на близьких орбітах.
«Gliese 229B вважалася зразковим коричневим карликом. А тепер ми знаємо, що весь цей час помилялися щодо природи об’єкта. Він не один, а два. Ми просто не могли дослідити розділення так близько до цього часу», – сказав Сюань, аспірант, який працює з Дмитром Маветом, професором астрономії Девіда Моррісроу.
Астрономи використовували обсерваторію Паломар для відкриття Gliese 229B у 1995 році. Це було важливе відкриття, оскільки воно ознаменувало перше підтверджене виявлення коричневого карлика – небесного об’єкта, важчого за газових гігантів, але легшого за зорі. Виявлення метану в атмосфері Gliese 229B стало ключовим показником того, що він є коричневим карликом.
Команда Каліфорнійського технологічного інституту спочатку оцінила масу Gliese 229B приблизно в 70 разів більшою за масу Юпітера. Однак їх спантеличив той факт, що він виявився тьмянішим, ніж очікувалося для об’єкта такої маси. Ці початкові висновки спонукали до додаткових досліджень, і після майже 100 спостережень команда підтвердила наявність пари тісно пов’язаних коричневих карликів.
Два коричневі карлики – тепер вони називаються Gliese 229Ba і Gliese 229Bb – приблизно в 38 і 34 рази перевищують масу Юпітера. Вони обертаються навколо один одного кожні 12 днів, що так довго було приховано від очей. Астрономи відзначають, що спостережувані рівні яскравості пари узгоджуються з очікуваними для двох маломасивних тьмяних коричневих карликів.
Щоб підтвердити, що Gliese 229B має супутника, команда використовувала два інструменти на Дуже великому телескопі Європейської південної обсерваторії, що базується в Чилі. Інструмент GRAVITY просторово розділив об’єкт на два окремих тіла, а інструмент CRIRES+ виявив спектральні сигнатури кожного з них, також він виміряв рух молекул в атмосферах коричневих карликів, підтвердивши їхній орбітальний рух. Коричневі карлики розділені приблизно 16-кратною відстанню між Землею та Місяцем. У парі вони обертаються навколо зірки М-карлика (меншої червоної зірки, ніж Сонце) кожні 250 років.
«Ці два світи, що обертаються один навколо одного, насправді мають менший радіус, ніж Юпітер. Вони виглядали б досить дивно на нашому нічному небі, якби ми мали щось подібне в нашій власній Сонячній системі. Це найбільш хвилююче і захоплююче відкриття в субзоряній астрофізиці за останні десятиліття», – сказала Ребекка Оппенгеймер, яка була частиною команди Каліфорнійського технологічного інституту, що зробила це відкриття в 1995 році.
Утворення пари коричневих карликів досі невідоме. Одна з теорій припускає, що вони утворилися у вихровому матеріальному диску навколо зорі, що формувалася. Диск міг фрагментуватися на «два коричневих карликових насіння», які згодом гравітаційно зв’язалися. Чи цей процес також формує пари планет, поки що незрозуміло.
Якщо вам цікаві статті та новини про авіацію та космічну техніку — запрошуємо вас на наш новий проєкт AERONAUT.media.
Читайте також: