На Сонці з’явилася гігантська пляма, що отримала назву AR3038. Лише за одну добу вона подвоїла свій розмір, збільшивши діаметр приблизно на 31,9 тис. км.
Сонячні плями – це темні плями на поверхні Сонця, де потужні магнітні поля, створені потоком електричних зарядів сонячної плазми, переплітаються, перш ніж раптово зникнути. В результаті цього вивільнення енергії запускає сплески випромінювання, які називаються сонячними спалахами. Спалахи генерують вибухові струмені сонячного матеріалу, які називаються викидами коронарної маси.
«AR3038 має нестабільне «бета-гамма» магнітне поле, яке містить енергію для сонячних спалахів M-класу [середнього розміру], і воно спрямоване прямо на Землю». Коли сонячний спалах вражає верхні шари атмосфери Землі, рентгенівське та ультрафіолетове випромінювання спалаху іонізують атоми, унеможливлюючи відбиття від них високочастотних радіохвиль і створюючи так званий радіоблекаут. Відключення радіозв’язку відбуваються над областями Землі, освітленими сонцем, під час спалаху. Такі відключення електроенергії класифікуються від R1 до R5 відповідно до зростаючої серйозності.
В даний час AR3038 знаходиться трохи на північ від сонячного екватора і тому Земля залишиться в його прицілі ще на кілька днів. Незважаючи на швидке зростання, гігантська сонячна пляма не така страшна, як може здатися. Цей спалах, скоріш за все, матиме клас «M», який зазвичай викликає короткочасні відключення радіозв’язку, що впливає на полярні регіони Землі. Спалахи М-класу є найпоширенішим типом сонячних спалахів. Хоча Сонце іноді випускає величезні спалахи X-класу (найсильніша категорія), здатні викликати високочастотні затемнення на тій стороні Землі, яка піддається дії спалаху. Вони спостерігаються набагато рідше, ніж дрібніші сонячні виверження.
Плями вивергають сонячний матеріал, але завдяки сильному магнітному полю шквал сонячних уламків не досягає поверхні і поглинається. У результаті маємо потужні геомагнітні бурі. Під час цих бурь магнітне поле Землі злегка стискається хвилями високоенергетичних частинок, які просочуються лініями магнітного поля поблизу полюсів і збуджують молекули в атмосфері, вивільняючи енергію у вигляді світла, створюючи барвисті полярні сяйва в нічному небі.
Прогнозується, що сонячна активність неухильно зростатиме протягом наступних кількох років, досягнувши загального максимуму в 2025 році, а потім знову знизиться.
На думку вчених, найбільшою, з відомих бурь була Керінгтонська подія. Відбулася вона в 1859 році, коли було вивільнено кількість енергії, еквівалентної 10 млрд атомних бомб потужністю в 1 мегатонну. Врізавшись у Землю, потужний потік сонячних частинок підсмажив телеграфні системи по всьому світу, а полярні сяйва, що з’явились на півдні, аж до Карибського моря, стали яскравішими за світло повного місяця. За словами вчених, якби сьогодні сталось щось подібне, то воно завдало б збитків на трильйони доларів і викликало б широкомасштабні відключення електроенергії, дуже схожі на сонячну бурю 1989 року (Квебецька подія), що викликала відключення електрики у всій канадській провінції Квебек.
Ви можете допомогти Україні боротися з російськими окупантами. Найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Читайте також: