11 лютого 2015 року о 23:03 SpaceX відправила свою першу ракету Falcon 9 у місію за межі низької навколоземної та геостаціонарної орбіти. Це було понад сім років тому, і місія увінчалася успіхом. Супутник досяг точки L1, більш ніж за мільйон км від Землі. Все пройшло за планом, але з того часу другий ступінь ракети ще дрейфує в космосі.
Після стільки років впливу різних гравітаційних сил Землі, Місяця та Сонця цей ступінь ракети Falcon 9, здається, знайшов свій кінцевий пункт призначення. Інформацію розкрив інженер Білл Грей, фахівець із відстеження космічних об’єктів. За його розрахунками, 4 березня небесне тіло вріжеться на поверхню зворотнього боку Місяця зі швидкістю 2,58 км/с.
У контексті міжпланетної місії другого ступеня ракети не вистачає палива, щоб повернутися на Землю або рухатися у відриві від гравітаційної сили Сонця та Землі. За даними, зібраними Біллом Греєм та його командою, ступінь важить 4 т. Це буде перше «ненавмисне» падіння штучного тіла на поверхню Місяця.
Білл Грей згадав орбітальний апарат NASA Lunar Reconnaissance Orbiter та індійський космічний апарат Chandrayaan-2 як два низькоорбітальні супутники, здатні зібрати інформацію про майбутню аварію. На його думку, ймовірність того, що будь-яке з цих двох тіл виявиться близько до точки зіткнення в потрібний час, буде низькою, і сподівається, що їхні агентства виділять кошти на спалювання палива, щоб змінити орбіту для спостереження цієї події.
«Ще краще, можливо, було б, якби люди, які запускають ці місії, подумали про те, куди вирушають їхні прискорювачі, і залишили їх на орбітах, які перетинає Місяць. Я був би великим шанувальником цього, але, схоже, це не цікаво CNSA або NASA», – написав Білл Грей про відсутність слідів таких аварій на місячній поверхні. Навіщо б це могло знадобитися? Якщо один із супутників зможе пройти близько до зони зіткнення, то він зможе «побачити дуже крутий ударний кратер і, можливо, дізнатися щось про геологію (ну, і селенологію) цієї частини Місяця», – додав він.
Читайте також:
Leave a Reply