Ще в лютому астрономи з обсерваторії Мак-Доналд в Техасі вперше помітили кулясте криваво-червоне світіння в іоносфері незабаром після запуску ракети компанії SpaceX. Тепер вони спостерігають від 2 до 5 таких сяйв щомісяця, що змушує їх переосмислити наслідки запусків ракет у космос.
Нічого нового в тому, що ракета-носій залишає після себе розірвану іоносферу, немає. Візуально це помітно не завжди, але в низці випадків залишена ракетою діра в іоносфері на висоті від 80 до 640 км починає світитися. Це явище схоже на звичайні полярні сяйва, тільки провокуються вони не зарядженими сонячними частинками, а роботою двигунів ракети. Іонізовані атоми кисню в дірі починають або рекомбінувати (захоплювати електрон), або з’єднуються в молекулу, що супроводжується світінням червоного кольору.
Але ось чого раніше не бачили, так це червоних кулястих областей, що світяться, високо в іоносфері, які стали з’являтися через значний проміжок часу після запуску ракети. Раніше подібного не спостерігалося. Принаймні там, де їх було б видно астрономам. Неважко зрозуміти, що вторинне утворення червоних аврор у небі виникає після входу в атмосферу розгінних блоків ракет. Тепер це стало правилом, щоб не накопичувати сміття на орбіті. У процесі керованого сходження з орбіти розгінні блоки додатково скидають зайве паливо, яке теж ініціює в небі різноманітні оптичні явища: від аврор до красивих спіралей із хмар замерзлого палива. І хоча публіка рада, астрономи насторожилися.
Вчені попереджають, що хоча прямої загрози життю на Землі від криваво-червоних аврор в іоносфері немає, це явище може у невідомій поки що сфері впливати на життя або життєдіяльність людини. Наприклад, це може призвести до зростання перешкод для радіозв’язку та навігації. Але є й інші дослідження, які говорять про критичне зростання шкідливих аерозолів у повітрі від згорання в атмосфері ракет та їхніх частин.
Нарешті, тисячі, а в майбутньому, можливо, й десятки тисяч супутників на низькій навколоземній орбіті, виведені тільки однією компанією SpaceX для організації всепланетної інтернет-мережі, можуть падати випадково й невипадково, що може стати дуже й дуже великою проблемою для всіх, хто живе на планеті.
Читайте також:
Не пишіть маячні, не поширюйте інформаційне сміття. Супутники мережі Starlink розраховані на багаторічний строк служби і відслуживши, самознищуються, згоряючи в атмосфері. Вони нічого не додадуть до забруднення, бо щодоби в атмосферу Землі природним шляхом потрапляє і згорає від 300 до 20 тисяч тон космічного пилу і метеоритів. Це неспівмірно з кількістю супутників SpaceX, вага яких пару сотень кілограмів. Які, до речі, повністю згорають.