Наша галактика Чумацький Шлях – це скупчення зірок, які, як відомо, розташовані у вигляді спіральних рукавів, що обертаються навколо центру чорної діри. Але галактики – не єдині спіральні структури у Всесвіті; окремі зорі також можуть мати закручені спіральні рукави. І нові дослідження допомагають розгадати, як і чому вони утворюються.
Нове дослідження, опубліковане 6 липня в журналі Nature Astronomy, описує, як гігантська планета може створювати спіральні рукави в пиловому диску, що оточує її зірку. “Наше дослідження надає переконливі докази того, що ці спіральні рукави спричинені гігантськими планетами”, – заявив провідний автор дослідження Кевін Шакнер, астроном з Університету Аризони.
Екзопланета під назвою MWC 758c знаходиться в дуже молодій зоряній системі на відстані близько 500 мільйонів світлових років від Землі. Її материнська зірка все ще знаходиться в центрі протопланетного диска – об’єднання пилу і кам’янистих об’єктів, які ще не сконденсувалися в планети, супутники та астероїди.
MWC 758c – газовий гігант, маса якого приблизно вдвічі перевищує масу Юпітера. Дослідники вважають, що гравітаційна вага цієї гігантської планети дозволила їй виліпити протопланетний диск, в якому вона знаходиться, розтягнувши навколишній газ у довгі руки, коли планета оберталася навколо своєї зірки. Юпітер, можливо, колись відігравав подібну роль у формуванні нашої Сонячної системи, додає команда.
Цей протопланетний диск був відкритий у 2013 році, але до цього часу вчені не могли підтвердити, що MWC 758c існує. Виявляється, газовий гігант було важко побачити, оскільки він надзвичайно червоний. Довші, червоніші довжини хвиль світла, як відомо, важко вловити за допомогою наземних телескопів. Але команда використовувала Великий бінокулярний телескоп-інтерферометр в Аризоні, один з найбільш чутливих до червоного кольору телескопів, коли-небудь побудованих.
Червоність MWC 758c може допомогти пояснити, чому газові гіганти досі не були помічені на орбітах інших спіральних протопланетних дисків. Дослідники сподіваються підтвердити свої спостереження за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) наступного року.
“Залежно від результатів спостережень JWST, ми можемо почати застосовувати ці нові знання до інших зоряних систем, і це дозволить нам робити прогнози про те, де можуть ховатися інші приховані планети”, – сказав Шакнер.
Читайте також: