Спільна робота вчених з Манчестерського університету та Університету Гонконгу дозволила знайти джерело таємничого розташування зірок поблизу Галактичного центру.
Вирівнювання планетарних туманностей було виявлено 10 років тому аспірантом Манчестерського університету Брайаном Рісом, але залишалося непоясненим.
Нові дані, отримані за допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії в Чилі та космічного телескопа “Габбл”, опубліковані в Astrophysical Journal Letters, підтвердили це вирівнювання, а також виявили особливу групу зірок, яка є відповідальною за нього, а саме близькі подвійні зірки.
Планетарні туманності – це хмари газу, які викидаються зірками наприкінці їхнього життя – Сонце також сформує таку приблизно через п’ять мільярдів років. Викинуті хмари – це “привиди” своїх вмираючих зірок, і вони утворюють красиві структури, такі як пісочний годинник або метелик.
Команда досліджувала групу так званих планетарних туманностей, знайдених у Галактичному виступі поблизу центру нашого Чумацького Шляху. Кожна з цих туманностей не пов’язана між собою і походить від різних зірок, які народилися в різний час і проводять своє життя в абсолютно різних місцях. Однак дослідження показало, що багато з їхніх форм вишиковуються в небі однаково і вирівнюються майже паралельно до площини Галактики (нашого Чумацького Шляху).
Це той самий напрямок, який виявив Браян Ріс десять років тому.
Нове дослідження, проведене під керівництвом Шую Тана, студента Університету Гонконгу, виявило, що таке вирівнювання присутнє лише в планетарних туманностях, які мають близького зоряного супутника. Супутник обертається навколо головної зірки в центрі планетарної туманності по орбіті, ближчій, ніж Меркурій до нашого Сонця.
Планетарні туманності, які не мають близьких компаньйонів, не демонструють вирівнювання, що дозволяє припустити, що вирівнювання потенційно пов’язане з початковим розділенням бінарних компонентів під час народження зорі.
Альберт Зійлстра, співавтор дослідження і професор астрофізики в Манчестерському університеті, сказав: “Це відкриття наближає нас до розуміння причини цього загадкового вирівнювання.
“Планетарні туманності відкривають нам вікно в серце нашої галактики, і це відкриття поглиблює наше розуміння динаміки та еволюції області випуклості Чумацького Шляху.
“Формування зірок у випуклості нашої галактики – це складний процес, в якому беруть участь різні фактори, такі як гравітація, турбулентність і магнітні поля. До цього часу ми не мали достатніх доказів того, який з цих механізмів може бути причиною цього процесу і генерувати це вирівнювання.
“Значення цього дослідження полягає в тому, що ми тепер знаємо, що вирівнювання спостерігається в цій дуже специфічній підгрупі планетарних туманностей”.
Дослідники вивчили 136 підтверджених планетарних туманностей у галактичному випинанні – найтовстішій ділянці нашого Чумацького Шляху, що складається із зірок, газу і пилу – за допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії, який має діаметр головного дзеркала вісім метрів.
Вони також повторно дослідили та виміряли 40 з них з початкового дослідження, використовуючи зображення з космічного телескопа “Габбл” з високою роздільною здатністю.
Професор Квентін Паркер, автор-кореспондент з Університету Гонконгу, припускає, що туманності можуть бути сформовані швидким орбітальним рухом зірки-компаньйона, яка може навіть опинитися на орбіті всередині головної зірки.
Вирівнювання туманностей може означати, що тісні подвійні системи переважно формуються з орбітами в одній площині.
Хоча для повного розуміння механізмів вирівнювання потрібні подальші дослідження, отримані результати є важливим доказом наявності постійного і контрольованого процесу, який впливає на зореутворення протягом мільярдів років і на величезних відстанях.
Читайте також: