Дослідники з Університету Айови проаналізували нові дані, отримані від автоматичного космічного апарату для вивчення корони Сонця Parker Solar Probe і виміряли електричне поле Сонця. Електричне поле у зірки виникає в результаті взаємодії протонів і електронів, що утворюються при поділі атомів водню під дією тепла, що генерується термоядерним синтезом глибоко всередині зірки. Обидва види часток створюють сонячний вітер: він відлітає від сонячної поверхні в напрямку зовнішнього шару геліосфери.
Частина електронів знаходиться в потоці за допомогою позитивно заряджених протонів, а частина, володіючи масою в 1800 разів менше, ніж у протонів, відривається від них і повертається до поверхні Сонця. Цей рух електронів визначає електричне поле Сонце.
Під час нової роботи дослідники оцінили співвідношення електронів, що відлітають і повертаються і з небувалою раніше точністю розрахували параметри електричного поля Сонця, його ширину і конфігурацію.
Ключовий момент – це те, що ви не можете проводити такі вимірювання далеко від Сонця. Ви можете зробити їх тільки тоді, коли наблизитеся. Це все одно, що намагатися зрозуміти водоспад, дивлячись на річку за кілометр нижче за течією. Вимірювання, які вони зробили на відстані 0,1 астрономічної одиниці – це нібито всередині водоспаду.
Джаспер Халекас, доцент кафедри фізики і астрономії зазначає, що існує енергетична межа між тими електронами, які залишають енергетичне поле, і тими, які цього не можуть зробити: це можна виміряти. Перш за все автори виміряли ті електрони, які повертаються, а не ті, які відлітають, так можна визначити, яка частина цього прискорення забезпечується електричним полем Сонця. Автори вважають, що їх робота допоможе вченим доповнити уявлення про особливості сонячного вітру.
Читайте також: