Більшість з нас ділиться величезними обсягами особистої інформації в Інтернеті, і техногіганти багато в чому є охоронцями цих даних. Але як багато інформації вони передають владі? І як часто уряди запрошують дані користувачів?
Як детально описано в новому звіті SurfShark, в якому проаналізовано запити на дані користувачів, які Apple, Google, Meta та Microsoft отримали від урядових установ 177 країн у період з 2013 по 2021 рік, техногіганти отримують багато таких запитів, і в більшості випадків вони їх… задовільняють.
З чотирьох досліджуваних великих технологічних компаній Apple виявилася найбільш поступливою, задовольнивши 82% запитів на дані користувачів, порівняно з Meta (72%), Google (71%) та Microsoft (68%). Цікаво, що у Великій Британії техногіганти були більш поступливими у порівнянні з глобальними показниками, розкриваючи дані користувачів у 81,6% випадків.
Звіт показує, що найбільше запитів на отримання даних про користувачів надсилають США, а Німеччина посідає друге місце у світі після США, з 648 запитами на 100 тис. осіб. Уряд Великої Британії посідає четверте місце, запитуючи в 7 разів більше користувацьких даних від компаній, ніж у середньому по світу. Якщо поглянути на першу десятку, то п’ять країн є членами ЄС, а решту складають США, Сінгапур, Велика Британія, Австралія та Тайвань.
Уряди все частіше запитують цю інформацію, ймовірно, у відповідь на сплеск онлайн-злочинності в останні роки: з 2013 по 2021 рік кількість запитів на акаунти зросла більш ніж у 4 рази і склала 6,6 мільйона. Ці дані часто використовуються для кримінальних розслідувань, але вони також можуть допомогти у вирішенні цивільних або адміністративних справ, де потрібні цифрові докази. Вони можуть включати конкретну інформацію про користувачів, від IP-адресу до місцезнаходження пристроїв.
Окрім запиту даних від технологічних компаній, влада зараз вивчає інші способи моніторингу та боротьби зі злочинністю за допомогою онлайн-сервісів, каже Габріеле Кавекіте, юрисконсульт з питань конфіденційності компанії Surfshark.
Минулого року ЄС запропонував регламент, який вимагатиме від інтернет-провайдерів виявляти, повідомляти і видаляти контент, пов’язаний з насильством. Хоча ця ініціатива заслуговує на увагу, дехто висловив занепокоєння, що нові закони підірвуть наскрізне шифрування, а отже, і конфіденційність користувачів.
“З одного боку, запровадження таких нових заходів може допомогти розкрити серйозні кримінальні справи, але організації громадянського суспільства висловили занепокоєння щодо заохочення методів стеження, які згодом можуть бути використані, наприклад, для вистежування політичних конкурентів”, – каже Кавекіте.
Протягом останніх кількох років великі компанії ведуть між із владами країн боротьбу за конфіденційність даних. Переважають побоювання державного нагляду, а також сумніви щодо здатності технологічних компаній зберігати дані в безпеці – особливо у світлі низки гучних витоків.
Читайте також :