Червоні надгіганти – це клас зірок, які закінчують своє життя вибухами наднових. Їх життєві цикли до кінця не вивчені, частково через труднощі з виміром їх температури. Вперше астрономи розробили точний метод визначення температури поверхні червоних надгігантів.
Зірки бувають дуже різних розмірів, мас і складів. Наше Сонце вважається відносно невеликим примірником, особливо в порівнянні з чимось на зразок Бетельгейзе, відомої як червоний надгігант. Червоні надгіганти – це зірки, маса яких в дев’ять разів перевищує масу нашого Сонця, і вся ця маса означає, що коли вони помирають, вони роблять це з надзвичайною жорстокістю у величезному вибуху, відомому як наднова, зокрема, так звана наднова Type-II.
Наднові Type-II засівають космос елементами, необхідними для життя, тому дослідники прагнуть дізнатися про них більше. Зараз немає можливості точно передбачити вибухи наднових. Одна частина цієї головоломки полягає в розумінні природи червоних надгігантів, які передують надновим.
Попри те, що червоні надгіганти надзвичайно яскраві і видні на великих відстанях, важко визначити важливі властивості їх, в тому числі їх температуру. Це пов’язано зі складною структурою їх верхніх атмосфер, що призводить до неузгодженості вимірювань температури, які можуть працювати з іншими типами зірок.
Теж цікаво:
«Щоб виміряти температуру червоних надгігантів, нам потрібно було знайти видиму або спектральну властивість, на яку не впливали їх складні верхні атмосфери», – кажуть дослідники. «Хімічні характеристики, відомі як лінії поглинання, були ідеальними кандидатами, але не було єдиної лінії, яка показувала б тільки температуру. Однак, дивлячись на співвідношення двох різних, але пов’язаних ліній – ліній заліза – ми виявили, що це співвідношення пов’язано з температурою. І це відбувалося послідовно і передбачувано».
Фахівці спостерігали зірки-кандидати за допомогою інструменту WINERED, який належить до телескопів для вимірювання спектральних властивостей далеких об’єктів. Вони виміряли лінії поглинання заліза і розрахували відстані, щоб оцінити відповідні температури зірок. Об’єднавши ці температури з точними вимірами відстаней, отриманими космічною обсерваторією Gaia Європейського космічного агентства, дослідники розрахували світність або потужність зірок і виявили, що їх результати узгоджуються з теорією.
«Нам ще багато чого належить дізнатися про найновіші і пов’язаних з ними об’єкти і явища, але ми думаємо, що це дослідження допоможе астрономам заповнити деякі прогалини», – кажуть астрономи. «Гігантська зірка Бетельгейзе може стати надновою протягом нашого життя. У 2019 і 2020 роках вона несподівано потьмяніла. Було б чудово, якби ми змогли передбачити, чи стане вона надновою і коли».
Читайте також:
Leave a Reply