Днями в атмосфері Землі згоріли три крихітні австралійські супутники типу CubeSat з космічної програми Binar. В принципі, так і мало статися, але значно пізніше. Супутники Binar-2, 3 і 4 увійшли в атмосферу лише через два місяці після розгортання, пропрацювавши лише третину від очікуваного терміну. І в усьому винне Сонце.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Річ у тому, що наше Сонце переходить до піка активності, і супутники Binar будуть не єдиною його жертвою. Висока сонячна активність стала несподіваним головним болем для супутникових операторів в останні кілька років, і, на жаль, вона посилюється. Сонячні плями, спалахи та сонячний вітер протягом останніх місяців були значно частішими та інтенсивнішими, ніж очікувалося у цьому сонячному циклі.
Космічна погода – це вплив на навколишнє середовище, який походить ззовні нашої атмосфери. Він здійснюється на нас на Землі різними способами. Зокрема, ми помітили, як почастішали полярні сяйва, причому в останні кілька місяців вони спостерігаються набагато інтенсивніше і ближче до екватора. Але ще космічна погода і сонячна активність створюють додаткові виклики для супутників і супутникових операторів.
Підвищена сонячна активність означає більше сонячних спалахів і сильніший сонячний вітер, що призводить до збільшення потоку заряджених частинок, які можуть пошкодити або вивести з ладу електричні компоненти на супутниках. Це також означає збільшення іонізуючого випромінювання, що призводить до збільшення дози опромінення для астронавтів і пілотів, а також до потенційних перебоїв у дальньому радіозв’язку.
Але є ще очевидніші наслідки. Додаткова енергія поглинається зовнішньою атмосферою, що призводить до її роздування, і в результаті всі супутники, що знаходяться на відстані менше ніж 1000 км від Землі, відчувають збільшення атмосферного опору. Ця сила порушує їхню орбіту і змушує падати до поверхні планети. Після чого вони згоряють в атмосфері.
До помітних супутників у цьому регіоні належать Міжнародна космічна станція та сузір’я Starlink. Але у них є двигуни для протидії цьому ефекту, тоді як різні університетські супутники, зокрема Binar CubeSats, рідко обладнані інструментами, які можуть коригувати їхню висоту, тому вони повністю залежать від космічної погоди.
У межах програми Binar в Університеті Кертін вчені проводили дослідження даних з супутників, щоб поглибити розуміння Сонячної системи та знизити бар’єр для роботи в космосі. CubeSat Binar-1 почав роботу у вересні 2021 року, і тоді прогноз на пік цього сонячного циклу відрізнявся. Вчені очікували, що він буде менш інтенсивним.
Тож супутник розмістився на висоті 420 км і пропрацював на орбіті 364 дні. Наступні місії Binar-2, 3 і 4 були трьома однаковими за розміром супутниками CubeSat. Очікувалося, що вони пропрацюють приблизно шість місяців завдяки додатковій площі поверхні від нових розгорнутих сонячних батарей і прогнозованому зростанню сонячної активності. Натомість вони пропрацювали лише два місяці та згоріли.
Хоча місії кубсатів відносно дешеві, передчасне завершення завжди коштує дорого, особливо якщо це комерційний супутник. Тож людство потребує точнішого прогнозування космічної погоди. Зараз вчені очікують, що активність сповільнюватиметься до 2026 року, а у 2030 році Сонце вийде у період мінімуму.
Попри передчасну втрату Binar-2, 3 і 4, вчені працюють над новими місіями та чекають на сприятливішу космічну погоду.
Якщо вам цікаві статті та новини про авіацію та космічну техніку — запрошуємо вас на наш новий проєкт AERONAUT.media.
Читайте також: