Британська компанія Pulsar Fusion уклала партнерську угоду з американською компанією Princeton Satellite Systems з метою створення термоядерного ракетного двигуна і ракети, здатної долетіти до Марса за 30 днів. Головним інструментом у роботі стане штучний інтелект, який вивчатиме фізику плазми в двигуні та допомагатиме оптимізувати його конструкцію.
Британська Pulsar Fusion відома своєю тягою до “зелених” технологій – вона розробляє ракетний двигун на пальному з відходів пластику. Але другою метою для себе компанія поставила створення термоядерного ракетного двигуна. Загалом, це теж “зелений” напрямок у ракетобудуванні та, загалом, в енергетиці. Однак разом із Princeton Satellite Systems британці займатимуться вдосконаленням американських розробок, а не своїх власних. Зокрема, вони аналізуватимуть фізику плазми в установці Princeton field-reversed configuration версії 2 (PFRC-2).
Установка PFRC запропонована на початку нульових років у Принстонській лабораторії фізики плазми. Вона реалізує ідею оберненої магнітної конфігурації. Термоядерна плазма високого тиску утримується всередині двигуна за допомогою магнітної пастки, а холодне паливо у вигляді тієї самої плазми (іонів і електронів) обтікає гаряче ядро і насичується його енергією, після чого виривається з величезною швидкістю через електромагнітні дюзи.
Компанія Princeton Satellite Systems за 20 років освоїла низку державних грантів, включно з фінансуванням NASA. У перспективі намічено створення установок PFRC-3 і PFRC-4 до 2025 року. Остання має отримати реакцію синтезу, після чого буде запущено процес створення льотного прототипу. Судячи з усього, вони створюватимуться за матеріалами спільних досліджень з Pulsar Fusion.
Розроблюваний компаніями термоядерний двигун розмірами з мікроавтобус зможе розганяти 10-т космічний корабель до 223,5 км/с. З такою швидкістю до Марса можна буде дістатися приблизно за три доби, під час його максимального зближення із Землею, або до Титана (супутник Сатурна) за два місяці. Однак це максимальна швидкість, і до того ж потрібен час на розгін і гальмування.
Термоядерна установка також зможе генерувати електрику для бортових систем, а робоче паливо можна брати в космосі з пилу, газу та ледь не будь-якої речовини. Для запуску та підтримання термоядерної реакції в двигуні знадобляться невеликі обсяги гелію-3 і дейтерію, які не займуть багато місця.
Читайте також: