Categories: Новини IT

Війна в Україні може посприяти появі роботів-вбивць з AI

Багато хто боявся того дня, коли нам доведеться визнати, що роботи-вбивці з AI стали реальністю. Потреба сприяє створенню винаходів, а те, що в України є потреба у засобах для війни з росією, – це очевидно. Тому Україна поступово перетворюється на Кремнієву долину для розробки дронів, автономного озброєння тощо.

Технологічна промисловість країни почала адаптувати до сучасної війни споживчі технології, багато з яких вже готові до використання. New York Times пише, що компанії створюють “технології, які роблять людське рішення про вибір цілі та ведення вогню все більш умовним”. Наразі автономні системи просто тримають “людину в курсі”, щоб вибирати та підтверджувати цілі.

“Людина в курсі подій” – це фраза, яку часто вживають політики та фахівці з етики ШІ, і є побоювання, що вона не завжди залишатиметься вимогою технології. У цьому випадку під “людиною в курсі” маються на увазі оператори дронів, які носять модифіковані гарнітури віртуальної реальності та використовують контролери для відеоігор. Наприклад, вони часто використовують аматорські комп’ютери на кшталт Raspberry Pi та модифіковані споживчі дрони. Якщо існує дрон, який може слідувати за сноубордистом, що спускається з гори, то його цілком можна модифікувати, щоб він стежив за пересуванням ворога.

Для цього підійдуть дрони на кшталт DJI Mavic Pro, які можна модифікувати так, щоб вони могли використовувати вид від першої особи (FPV) для ведення бойових дій. Значною мірою успіх цих проєктів став можливим завдяки широкій доступності споживчих технологій, які можна легко перетворити на зброю. Вони також можуть використовувати алгоритми машинного навчання.

Українські виробники на кшталт Vyriy та Saker розробили та впровадили автономні системи наведення для своїх дронів. Людина-оператор має вибрати та зафіксувати ціль, але далі все робить ПЗ для відстеження. Vyriy використовує базові алгоритми комп’ютерного зору, а Saker застосовує глибоке навчання для створення програмного забезпечення, яке може ідентифікувати та атакувати цілі.

У випадку з програмним забезпеченням Saker, процеси штучного інтелекту спочатку були розроблені для сортування та класифікації фруктів, але виробник зміг його адаптувати для потреб військових, і проєкт виявився напрочуд успішним. “Як тільки ми дійдемо до того, що нам не вистачатиме людей, єдиним рішенням буде замінити їх роботами”, – кажуть у Saker.

В рамках іншого проєкту українські військові розробляють автономну гарматну башту. Башту назвали Wolly через деяку схожість з роботом WALL-E з мультфільму Pixar, і вона може наводитися на ціль на відстані до 1000 м. Оператор використовує контролер і планшет для моніторингу системи та вибору цілей. Застосунок оточує ідентифіковані цілі рамкою, і оператору потрібно лише натиснути на спусковий гачок на контролері, щоб відкрити вогонь.

Правозахисники та представники ООН не дуже у захваті від таких технологій. Вони хочуть обмежити використання такої зброї, побоюючись, що вона може спровокувати нову глобальну гонку озброєнь та дестабілізувати планету. Однак Україна має продовжувати боротися з російськими військами, які вдерлися на нашу територію, тож нам ці засоби потрібні. На думку голови Мінцифри Михайла Федорова, країна потребує “максимальної автоматизації, адже ці технології мають фундаментальне значення для нашої перемоги”.

Читайте також:

Share
Svitlana Anisimova

Канцелярська маніячка, шалена читачка, люблю все, в чому є борошно, цукор та любовна лінія. На 80% складаюся з guilty pleasure.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked*