Щойно стало відомо, що колективом вчених Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБГ) НАН України на чолі з доктором біологічних наук Любов’ю Лукаш створено нові комбіновані еквіваленти дерми для лікування тяжких опікових ран.
До цього часу ні в Україні, ні у світі не було такої біотехнології. В її основі – застосування дермальних еквівалентів шкіри із включенням комплексу біологічно активних речовин, синтезованих стовбуровими клітинами в культурі, та лікарського препарату ізатізон у комбінації з рекомбінантним білком EMAP II.
Розроблені нашими науковцями еквіваленти дерми вдесятеро дешевші закордонних аналогів. Їх можна використовувати як при лікуванні масивних опіків, так й інших ускладнених і важко загоюваних уражень шкіри, зокрема, у хворих на цукровий діабет, а також для загоювання трофічних виразок та інфікованих ран.
Для відновлення дерми використовують різноманітні замінники шкіри. Ранові покриття переважно містять диференційовані клітини шкіри – кератиноцити і фібробласти. Однак такі покриття надто дорогі. Еквівалентів шкіри, які задовольняли би всі вимоги клініцистів при лікуванні масивних опіків, досі не створено. При використанні розроблених в ІМБГ еквівалентів дерми результати були вражаючі: майже вдвічі скорочувалися терміни загоєння ран, не було жодного випадку відторгнення трансплантованої шкіри, всі пацієнти одужали.
Розроблені вченими ІМБГ еквіваленти дерми мають низку переваг, такі як доступність вихідного матеріалу, можливість отримання середовища, кондиційованого стовбуровими клітинами in vitro, в необмеженій кількості, відсутність етичних проблем, пов’язаних з використанням самих клітин, можливість отримання нових установлених клітинних ліній від донорів та пацієнтів, створення банків клітинних матеріалів, можливість проводити швидке тестування вихідного матеріалу щодо вмісту вірусів, бактеріальної чи грибкової флори, можливість отримання ліофілізованих порошків, що містять комплекси біологічно активних речовин клітинного походження.
У цьому році наші науковці почали доклінічні дослідження на модельних тваринах (миші, щури), головна мета – визначити токсикологічні властивості та безпечність використання нових еквівалентів дерми.
Відтак треба буде провести незалежну сертифікацію в акредитованій токсикологічній лабораторії для отримання дозволу на клінічні випробування, і лише після цього можна буде виготовляти нові еквіваленти дерми і передавати їх для проведення клінічних випробувань у відповідних медичних закладах.
Читайте також:
Leave a Reply