21 липня 1969 року Ніл Армстронг зробив перший доленосний крок на Місяць. Це сталося якраз тоді, коли стандартний всесвітній час на нашій планеті досяг 2:56 ранку. Але котра година була для Ніла? Наразі відповіді на це питання немає, але, зважаючи на плани заселення Місяця, це може змінитися. На нещодавній зустрічі в Нідерландах представники космічних організацій з усього світу погодилися, що нам потрібно запровадити належний місячний часовий пояс – міжнародно визнаний загальний місячний поясний час, який усі майбутні місії зможуть легко використовувати для зв’язку та навігації. Нещодавня зустріч у Нідерландах була організована і проведена дослідниками ЄКА, але дискусія була спільною.
Мета полягає в тому, щоб створити взаємоузгоджену структуру під назвою LunaNet, яка забезпечить спільний інтерфейс для всіх майбутніх місячних місій, оптимізуючи їхню мережу, навігацію, виявлення, інформування та комунікацію. Час буде ключовим для цих майбутніх операцій.
У найближчі кілька років на Місяць буде відправлено кілька роботизованих посадочних апаратів від різних космічних організацій і приватних компаній. Крім того, ЄКА, НАСА, Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) і Канадське космічне агентство (CSA) спільно працюють над створенням орбітальної місячної станції під назвою Gateway, звідки можуть стартувати майбутні експедиції.
«Ці місії не лише перебуватимуть на Місяці або навколо нього одночасно, але й часто взаємодіятимуть між собою – потенційно передаючи один одному повідомлення, проводячи спільні спостереження або здійснюючи операції зі зближення», – йдеться в прес-релізі Європейського космічного агентства.
Історично склалося так, що кожна місія, яка вирушала на Місяць, використовувала атомний годинник на Землі для відстеження свого прогресу, синхронізуючи свій час у космосі з часом на Землі. Для цього потрібно було «вийти на зв’язок» і запитати людей на Землі, котра година, а також врахувати час, необхідний для того, щоб зробити цей дзвінок. Звичайний старий годинник на борту космічного корабля просто не впорається з цим завданням. Сили гравітації та швидкості на Місяці інші, а це означає, що вони впливають на час інакше, ніж сили, що діють на нашій планеті.
На практиці це означає, що якщо місячний астронавт візьме з собою годинник з Землі, він буде йти швидше, ніж зазвичай, на десятки мікросекунд на добу. Наскільки швидше, залежить від того, чи перебуває астронавт на орбіті, чи стоїть на самому Місяці. У цих умовах буде складно встановити стабільний відлік часу спеціально для Місяця, але він може бути точнішим і швидшим, ніж синхронізація із земним часом. Саме це зараз обговорюють вчені. Чи дотримуватися нам земного часу, чи переходити на місячний часовий пояс?
Останній сценарій вимагатиме створення робочої системи місячного часу та загальної системи координат для поверхні Місяця, подібної до тієї, яку ми використовуємо на Землі для відстеження орбітальних супутників. Це може зайняти більше енергії і зусиль, але в результаті може призвести до створення набагато точнішої системи, яку потім можна буде застосувати і до інших планет.
«Звичайно, узгоджена система часу також повинна бути практичною для астронавтів, – пояснює Бернхард Хуфенбах, керівник відділу стратегічного планування ЄКА. – Це буде досить складним завданням на поверхні планети, а вся Земля – лише маленьке синє коло в темному небі».
Це головоломка мрії математика.
«Протягом всієї історії людства дослідження Місяця були ключовим фактором вдосконалення хронометражу і геодезичних еталонних моделей, – каже Хав’єр Вентура-Травесет, який координує внесок ЄКА в LunaNet. – Безумовно, зараз для Місяця настав дуже цікавий час для цього…».
Теж цікаво: