Згідно з величезним масивом даних, зібраних наземними та космічними телескопами, температура у верхній тропосфері Юпітера демонструє регулярні коливання, які, схоже, не пов’язані з будь-якими сезонними змінами. Вчені намагаються використати це дивовижне відкриття, щоб нарешті зрозуміти дивний клімат газового гіганта.
«Ми вирішили одну частину головоломки, яка полягає в тому, що ці природні цикли демонструє атмосфера, – говорить планетолог Лі Флетчер. – Та щоб зрозуміти, що рухає цими закономірностями та чому вони відбуваються в ці конкретні часові рамки, нам потрібно більше досліджень».
Очевидно, що Юпітер, найбільша планета Сонячної системи, геть не схожа на наш чудовий придатний для життя світ. Він вкритий товстими шарами хмар, там трапляються бурхливі шторми, які можуть досягати розмірів, більших за Землю. Його екстремальний клімат настільки чужий та дивний, що вчені роками намагаються його зрозуміти.
Планета оточена смугами світлих і темних хмар, відомими як зони та пояси, і вони чергуються та обертаються навколо Юпітера в протилежних напрямках. З інфрачервоних зображень вчені дізналися, що темні пояси тепліші, принаймні частково. Інша цікава річ полягає в тому, що планета не має великого нахилу. Вісь, навколо якої обертається Юпітер, зміщена всього на 3° стосовно площини її орбіти навколо Сонця. На Землі, наприклад, осьовий нахил 23,4° спрямовує полюси до Сонця або від нього і викликає чіткі сезонні коливання температури.
Вчені не очікували, що Юпітер зазнає значних циклів коливань температури, але до цього часу і не було відповідних наборів даних. Ключові слова – до цього часу. Команда на чолі з планетологом Гленом Ортоном отримала теплові дані з інструментів на борту космічних зондів Voyager і Cassini, а також з телескопів Very Large Telescope, Subaru та NASA Infrared Telescope Facility, які збиралися майже 40 років!
На свій подив, вчені виявили температурні коливання з періодичністю 4, 7-9 і 10-14 років, що охоплюють різні широтні діапазони, і ці коливання не були пов’язані з сезонними коливаннями температури. Однак існує якась внутрішня узгодженість: коли температура підвищується на певних широтах у північній півкулі, вона знижується на відповідних широтах у південній півкулі, зокрема, на 16, 22 і 30 градусів. Тобто Юпітер – це ніби дзеркало самого себе, розділене екватором, яке зберігає тепловий баланс.
«Це було найдивовижніше з усього, – каже Глен Ортон. – Ми знайшли зв’язок між тим, як змінюються температури на дуже віддалених широтах. Це схоже на явище, яке ми спостерігаємо на Землі, коли погода і кліматичні умови в одному регіоні можуть мати помітний вплив на погоду в іншому, при цьому моделі змін, здається, пов’язані на величезних відстанях через атмосферу».
Незрозуміло, що є рушійною силою або зв’язує ці температурні коливання, але підказку можна знайти в атмосфері Юпітера, в прозорому стратосферному шарі. На екваторі коливання температури в тропосфері відповідають протилежним коливанням в стратосфері. Виходить, все, що відбувається на великих висотах, впливає на те, що відбувається внизу, або навпаки. І що б це не було, це дослідження є важливою частиною головоломки, яка може одного дня допомогти вченим точно зрозуміти та передбачити погоду на Юпітері.
Ви можете допомогти Україні боротися з російськими окупантами. Найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Також цікаво:
скільки ще цікавого приховує Всесвіт…